Передумови утворення Російської централізованої держави
З початку XIV ст. дроблення руських князівств припиняється, поступившись місцем їх об'єднання. СтворенняРосійського централізованого держави було викликано в першу чергу посиленням економічних зв'язків між руськими землями, що було наслідком загального економічного розвитку країни.
Відправним пунктом у розвитку феодальної економіки послужив прогрес сільського господарства. Сільськогосподарське виробництво характеризується в даний період все більшим розповсюдженням Пашенної системи, яка стає в центральньк районах країни переважаючим способом обробки землі. Пашенний система помітно витісняє підсічно, поширену переважно в північних лісових місцевостях, і переліг, панівний ще на півдні.
Пашенний система вимагає постійної обробки землі. Оскільки тут селянин завжди має справу з однією ділянкою, який відпочиває від посіву лише через рік (двухпольная система) або два (трипілля), то виникає необхідність в добриві полів. Все це вимагає більш досконалих знарядь виробництва. Але підйом сільського господарства був обумовлений не тільки і не стільки розвитком знарядь виробництва, скільки систематичним розширенням посівних площ за рахунок освоєння нових і раніше занедбаних земель. Збільшення надлишкового продукту в землеробстві дозволяє розвивати тваринництво, а також продавати хліб на бік.
Все більша потреба в сільськогосподарських знаряддях обумовлює необхідність розвитку ремесла.У результаті процес відокремлення ремесла від сільського господарства йде все глибше. Кількість ремісників, які перестали займатися землеробством, зростає.
Відокремлення ремесла від сільського господарства тягне за собою необхідність обміну між селянином і ремісником, тобто між містом і селом. Цей обмін відбувається у формі торгівлі, яка в даний період відповідно посилюється. На базі такого обміну створюються місцеві ринки. Природне поділ праці між окремими районами країни, зумовлене їх природними особливостями, утворює економічні зв'язки в масштабі всієї Русі. Встановленню внутрішніх економічних зв'язків сприяло та розвиток зовнішньої торгівлі.
Все це настійно вимагало політичного об'єднання руських земель, тобто створення централізованої держави. У цьому були зацікавлені широкі кола російського суспільства і в першу чергу дворянство, купці і ремісники.
Іншою передумовою об'єднання руських земель було загострення класової боротьби, посилення класового опору селянства.
Підйом господарства, можливість отримувати все більший додатковий продукт спонукають феодалів посилювати експлуатацію селян. Притому феодали прагнуть не тільки економічно, але і юридично закріпити селян за своїми вотчинами і маєтками, закріпачити їх. Подібна політика викликає природнеопір селянства, яка купує різноманітні форми. Селяни вбивають феодалів, захоплюють їх майно, підпалюють маєтку. Така доля осягає нерідко не тільки світських, але й духовних феодалів - монастирі. Формою класової боротьби виступав іноді і розбій, спрямований проти панів. Певні масштабів набуває і втеча селян, особливо на південь, на вільні від поміщиків землі.
У таких умовах перед класом феодалів постало завдання втримати в узді селянство і довести до кінця його закріпачення. Це завдання могла бути вирішена лише потужним централізованою державою, спроможним виконати головну функцію експлуататорського держави - придушення опору експлуатованих мас.
Зазначені дві причини відігравали провідну роль у справі об'єднання Русі. Без них процес централізації не зміг би досягти скільки-небудь значних успіхів. Разом з тим саме по собі економічний і соціальний розвиток країни в XIV - XVI ст. ще не змогло б привести до утворення централізованої держави.
Хоча економічні зв'язки в даний період і досягли істотного розвитку, вони все ж не були достатньо широкі, глибокі й сильні, щоб зв'язати воєдино всю країну. Уцьому полягає одна з відмінностей утворення Російської централізованої держави від аналогічних процесів у Західній Європі. Там централізовані держави створювалися в ході розвитку капіталістичних відносин. На Русі ж у XIV - XVI ст. ще не могло бути й мови про виникнення капіталізму, буржуазних відносин.
Те ж слід сказати і про розвиток класових відносин, класової боротьби. Як не великий був її розмаху в даний період, все-таки ця боротьба не набула таких форм, які вона мала вже на Заході чи в більш пізній час у Росії (селянські війни під керівництвом Болотникова, Разіна в XVII ст.). Навіть для початку XVI ст. характерно переважно зовні непомітне, приховане накопичення класових протиріч.
Фактором, прискорило централізацію Російської держави, з'явилася загроза зовнішнього нападу, що змушувала гуртуватися руські землі перед обличчям спільного ворога. Характерно, що коли почалося утворення Російської централізованої держави, став можливий розгром монголо-татарів на Куликовому полі. А коли Івану III вдалося зібрати майже всі руські землі і повести їх на ворога, що татарське іго було повалено остаточно.
Відомо, щолише потужне централізоване держава може впоратися із зовнішнім ворогом. Тому в його освіті були зацікавлені і достатньо широкі народні маси.