Передумови реформ
Нагальна необхідність перетворень викликалася наступними факторами:
1. Економічне, а отже і військове відставання Росії від європейських країн наростало, що становило серйозну загрозу національному суверенітету.
2. Служилої стан ні по своєму соціально-політичному, ні по культурному розвитку не відповідало вимогам суспільного розвитку країни, і, в масі своїй, залишалося патріархальної соціальної спільністю середньовічної епохи, що мала туманне уявлення навіть про своїх станових інтересах;
3. Бунташний характер ХVII ст., Соціальна нестабільність породжували на необхідності зміцнення позицій правлячого стану, його мобілізації і оновлення, а також вдосконалення державного апарату управління та армії;
4. Для подолання відсталості і культурної ізоляції необхідно було зробити прорив до незамерзаючим морям, що вимагало мобілізації всіх матеріальних та людських ресурсів країни.
Духовна криза суспільства, викликаний обмірщеніем свідомості і посилений розколом церкви, породжував потребу перетворень у сфері культури, покликаних, з одного боку, створити духовні передумови самостійного внутрішнього розвитку Росії, зміцнити владу нової раціоналістичної ідеологією, що йде на зміну релігійному обгрунтуванню її всемогутності, а з іншого - повернути країну в лоно європейської цивілізації.Можливість петровськіх перетворень створювалася в результаті змін, які відбувалися в країні протягом XVII ст.
1.У соціальній сфері - зближення помісного та вотчинного землеволодіння, скасування місництва, збільшення числа службових людей, що відбувається за рахунок як збільшення площ орних земель, так зміцнення системи кріпосництва;
2. В економічній сфері - це розвиток ремесел, поява перших мануфактур, розвиток зовнішньої торгівлі і політика протекціонізму;
3. У політичній сфері - прояв рис абсолютистської монархії;
4. У зовнішній політики - приєднання Лівобережної України і подолання дипломатичної ізоляції (входження Росії в Священну лігу);
5. У сфері духовності - початок обмірщенія культури; перший досвід перетворень, до того ж в самій консервативної області життя - релігійно-церковної, зміни в побуті частини верхів суспільства, повязані з його європеїзацією.
Особа Петра I. Однієї з передумов реформ стала сама особистість царя-перетворювача, ситуація, що в історичних умовах кінця ХV11 ст. Петро I усвідомив необхідності змін і вклав всю силу свого неабиякого розуму і залізної волі у відновлення країни.