Протиріччя внутрішньополітичного курсу

Відхід від процесу оновлення.У період оттпелі відкритий вираз громадської думки було був новим і незвичним. Угорські події 1956 р. і що послідувала незабаром спроба усунення Н.С. Хрущова в 1957 р. підштовхнули радянське партійне керівництво до коректування загального політичного курсу, зміст якої полягав у згортанні що почався процесу демократизації.

Угорський синдром мав довготривалі політичні наслідки. Почалися проработочние кампанії в області ідеології під виглядом зустрічей з інтелігенцією, відверта й прихована цькування інакомислення.

Надії передовий частини суспільства і позиції лідерів у даному випадку розійшлися. У звязку з початком переслідувань московської інтелігенції зародився дисидентський рух, представниками якої були В. Буковський, Б. Галанський та ін У суспільстві відбувся спад критичної хвилі, все рідше піднімалося питання про культ особистості. Після оприлюднення змісту закритого доповіді М. С. Хрущова було прийняте рішення тимчасово припинити його обговорення. Почалися кримінальні переслідування за наклеп на радянську дійсність.

Дискусії з проектом нової Програми КПРС. До кінця 50-х років очевидна можливість втрати позицій, заявлених на ХХ зїзді партії, з необхідністю ставила питання про пошук гарантій незворотності розпочатих перетворень. У ході що почалося обговорення проекту нової Програми партії виявився цілий ряд питань, більшість з яких концентрувалася навколо проблеми народ і влада.

У якості заходів, спрямованих на подолання відчуження між громадськістю та представниками влади, пропонувалися наступні заходи:

- Обмеження терміну перебування на керівних партійних і державних посадах,

- Ліквідація системи привілеїв для номенклатури,

- Контроль за дотриманням принципів соціальної справедливості. Активно обговорювалася в звязку з цим ідея партмаксімума і госмаксімума (то є допустимий рівень грошового доходу, вище якого партробітника і держчиновник не мав права отримувати).

Курс на будівництво комунізму. У другій половині 50-х рр.. ставилося завдання швидкого підвищення життєвого рівня населення, і навіть перевищення показників капіталістичних країн. Підбадьорений успіхами в сільському господарстві С. М. Хрущов у 1957 р. зі своєї ініціативи висунув нереальну ідею обігнати США за 3-4 роки з виробництва мяса, молока і масла на душу населення.

У 1959 р. на ХХI зїзді КПРС було заявлено про повної й остаточної перемоги соціалізму в СРСР і перехід до розгорнутого будівництва комунізму. У 1961 р. на ХХ11 зїзді КПРС була прийнята нова, третій Програма партії, метою якої проголошувалося комунізму будівництво. 1сторичні рамки Програми були визначені в +20 років, за які передбачалося виховати людину комуністичної праці і завершити перехід до епохи комунізму. Допомогти цього був покликаний Моральний кодекс будівника комунізму.

Постановка перед суспільством завдання будівництва реального комунізму була викликана кількома причинами. Певний утопізм і недооцінка реальної дійсності, спрощені уявлення про комунізм тут поєднувалися з бажанням компенсувати поточні труднощі і проблеми закликом до великих звершень і запобігти зростаюче невдоволення та недовіру до партії і радянського керівництва, що виникло на заключному етапі правління М. С. Хрущова

Ентузіазм мас. Висунута партією політична ціль запалила людей, змусила їх вирішувати багато проблем по-комуністичному, з міркуваннями про рівність, достатку, колективізмі. Знову, як і в 20-30-і рр.., Виявилася віра у близькість і досяжність великих цілей, у можливість здійснення стрибка, що знайшло відображення в численних трудових почину, участь в молодіжних комсомольських будовах і т.д. У ці роки отримала розвиток громадська ініціатива - рух за комуністичну працю, яке йшло в звичних традиціях соціалістичного змагання.