Театр

Театр став одним з духовних центрів російського суспільства.

Основні особливості.

У другій половині XIX в. в театральному мистецтві остаточно утвердилися реалістичні тенденції.

Театр придбав величезне виховне і суспільно-політичне значення, на його сцені знайшли відображення всі насущні проблеми російського пореформеного суспільства.

Репертуар. Громадське роль театру в значній мірі визначалася його репертуаром.Для театру охоче працювали багато класики російської літератури, провідне місце в репертуарі драматичних театрів посідали пєси О. М. Островського.

Розвиток театральної мережі.

Професійний драматичний театр.Як й у першій половині століття головними центрами драматичного театрального мистецтва залишалися театри Малий в Москві і Александріінскій в Петербурзі, які продовжували сформовані раніше реалістичні традиції. На сцені Малого театру сяяли П. Садовський, С. Шумський, а також початківці в той час актори М. Єрмолова, А. Сумбатов-Южин.Александрінський театр прославили своїм мистецтвом П. Стрепетова, К. Варламов.

У 60-70-х рр.. як в столицях, так і в провінції, стали виникати приватні театри і театральні гуртки, розвитку яких сприяло скасування в 1882 р. монополії казенних (імператорських) театрів. Велику популярність одержало створене в 1888 р. в Москві оперним співаком А. Ф. Федотовим і художником Ф. Л. Сологубов Суспільство мистецтва та літератури, яке займалося переважно сценічною діяльністю (ставили пєси В. Шекспіра, О. М. Островського, П.П. Гнєдича). Одним з його лідерів був майбутній режисер К.С. Станіславський.При Товаристві було створено музично-драматичне училище.

Крім драматичних постановок великою популярністю користувалися також балет і опера, у розвитку яких важливу роль зіграли Великий і Маріїнського театру, а також Русская приватна опера, заснована відомим підприємцем і меценатом С.1. Мамонтовим.