Національно-державне будівництво

Унітарні тенденції в державному будівництві СРСР. З кінця 20-х рр.. в умовах форсованих методів індустріалізації почався процес жорсткої централізації управління у всесоюзному масштабі. У результаті обсяг повноважень і прав центральних органів влади з питань керівництва промисловістю й фінансами змінювався в бік їх розширення. Багато республіканські підприємства були передані до безпосереднього підпорядкування союзних органів, компетенція яких значно розширилася у зв `язку з ліквідацією у 1932 р. ВРНГ. З 1930 р. всі кредитування зосередилося в Держбанку СРСР. Виникла централізація судової системи. Одночасно відбувалося обмеження законодавчої ініціативи республік (1929 р. скасовувалось право республік безпосередньо ставити питання в ЦВК СРСР - попередньо вони повинні були виноситися в РНК СРСР). При цьому продовжилося зростання числа союзно-союзних і республіканських наркоматів.

Зміна статусу республік в складі СССР. З часу прийняття першої Конституції СРСР та до Конституції 1936 відбувався процес національно-державного будівництва, який здійснювався за наступними напрямками:

- Утворення нових союзних республік;

зміна державно-правовий форми деяких республік і автономних областей.

- Адміністративно-територіальні зміни (скасування колишнього поділу на губернії, повіти, волості і введення нових адміністративних одиниць: краю, області, національні округи, районів).

У 1924 р. в результаті національно-державного розмежування в Середній Азії, де кордони не збігалися з етнічними кордонами розселення народів, були утворені Туркменська та Узбецька РСР, у 1931 р. - Таджицька РСР. У 1936 р. утворилися Киргизька і Казахська РСР. У тому ж році була скасована Закавказька Федерація, і Республіки - Вірменія, Азербайджан, Грузія безпосередньо увійшли до складу Союзу РСР. У 1939 р., після підписання радянський-німецького пакту про ненапад і введення військ на територію Польщі, до СРСР були приєднані Західна Україна і Західна Білорусія. Після завершення війни з Фінляндією (березень 1940 р.) та приєднання нових територій до Карельської АРСР, остання була перетворена в Карело-Фінську РСР. Улітку 1940 р. у складі СРСР виявилися Латвія, Литва, Естонія, а також Бессарабія та Північна Буковина. Була створена Молдавська ССР.