Особливості та Передумови обєднання

Особливості. Обєднання земель і освіта російської єдиної держави значно відрізнялося від аналогічних процесів, що протікають у країнах Західної Європи. Якщо на Заході в основі обєднання лежало розвиток товарно-грошових відносин і встановлення економічних звязків між окремими областями, то в Росії переважний вплив мали соціально-політичні та духовні фактори. Впливали і соціально-економічні процеси, але інші, ніж у Західній Європі.

1.2 Соціально-економічні передумови.

1. Розвиток землеробства. Відродження до кінця Х1У ст. економічного потенціалу російської землі, розповсюдження трипільної системи землеробства, деяке пожвавлення ремесла і торгівлі у відновлених містах у другій пол. ХУ ст., Внутрішня колонізація (тобто освоєння за сер. ХУ ст. під ріллю лісів Північно-Східної Руси), помітний демографічний підйом у селах, розвиток в них промислів стають прихованим від поверхневого погляду підставою прогресу країни, передумовою її політичної консолідації.

2. Одним з головних чинників соціально-економічних обєднання зявився ріст боярського стану феодального землеволодіння і в окремих землях Північно-Східної Русі. Основним джерелом поширення боярських вотчин стали княжі пожалування землі з селянами. Але в умовах політичної розпиленості (до початку Х1У ст. В системі Володимирського князювання існувало понад десять незалежних князівств) все більше відчувався дефіцит орних земель, що обмежувало розвиток боярського стану, а, отже, підривало сили князя, перш за все військові.

3. Освіті єдиної держави сприяло й розвиток помісного землеволодіння, що набув поширення у другій половині ХУ ст. багато в чому завдяки розширенню орних земель ареалу. Слуги князя, вільні і слуги під Дворським (звідси більш пізній термін - дворяне) отримували землю в якості умовного тримання, тобто не могли нею вільно розпоряджатися і володіли лише на умовах служби. Вони підтримували князя в його політиці, сподіваючись з його допомогою зміцнити своє становище й отримати нові землі. Стрімке зростання чисельності служилого дворянства став основою посилення військового потенціалу московських великих князів, запорукою успіху їх обєднавчої політики.

Соціально-політичні передумови.

1. Князям, зацікавленим у зміцненні своїх військово-служилих сил ставало тісно в рамках невеликих князівств. У результаті загострювалися протиріччя між князями, що підтримувалися своїми боярськими угрупованнями. Це й привело до боротьби за розширення володінь одного за рахунок іншого. Так поступово виявилось суперництво Тверського та Московського князівств, боротьба між якими багато в чому зумовлювала розвиток процесу обєднання Русі.

2.Велике князівство Володимирське, значення якого було фактично відновлено татарами, являло собою готовий інститут влади для майбутнього єдиної держави. До того ж князь, що володіє ярликом на велике князювання володів додатковими економічними та військовими ресурсами, користувався авторитетом, який дозволяє йому підпорядковувати руські землі.

3.Православна церква також була зацікавлена в обєднанні земель. Прагнення зберегти і зміцнити єдину церковну організацію, ліквідувати загрозу її позицій як з Заходу, так і зі Сходу (після прийняття Ордою ісламу як державної релігії) - все це змушувало церква підтримувати обєднавчу політику того князя, який буде здатний обєднати Русь.

4.Основною політичною передумовою злиття роздроблених земель була нагальна завдання визволення країни від ординського іга. Крім того, свою роль зіграло протистояння Північно-східних князівств з Великим князівством Литовським, також претендував на роль обєднувача руських земель.

1.4 Культурні, в цілому духовні передумови полегшували майбутнє обєднання.

1. В умовах роздробленості російські люди зберігали спільну мову, правові норми, а головне - православну віру.

2. Православя На спиралося розвивається загальна національна самосвідомість, яке особливо активно стало проявлятися з середини ХУ ст. (Після падіння Константинополя центр православя опинився в руках турків, що викликала відчуття духовного самотності у російських людей). У цих умовах підсилилася потяг до єдності, прагнення підкорятися влади самого сильного князя, в якому бачили заступника перед Богом, захисника землі і православної віри. Умонастрій народа незвичайно підняло авторитет великого князя московського, зміцнило його владу і дозволило завершити створення єдиної держави.