Головна

РКП (б) в політичну систему

Радянської держави \ структура і соціальний склад партії

Склад партії. За роки Громадянської війни відбулося зміцнення монополії РКП (б), злиття її функцій з функціями держапарату, в результаті чого був зроблений перехід від диктатури пролетаріату до диктатури комуністичної партії. Партія придбала форму мілітаризованій, бойової організації. До закінчення війни РКП (б) нараховувала в своїх рядах 650 тис. людей, 90% з яких набули в партію вже у воєнні роки. У ході наступних закликів чисельність ВКП (б) до 1930 р. зросла до 1 млн. 674 чол. (серед них 75% комуністів мали нижчу освіту, 0,6% - вища). Соціальний склад партії виглядав наступним чином: робітники - 55,7%; селяни - 19%; службовці - 25,3%. У цій масі більшовики із стажем до лютого 1917 р. становила лише 2% (не більше 12-20 тис. чоловік).

Структура партійного керівництва. У самій партії влада концентрувалася всередині більш вузьких партійних органів - Політбюро, Оргбюро, Секретаріату. У міру процесу централізації влада зосереджувалася в значній мірі в руках Політбюро, яке визначало політику державних структур та регламентувала їх повсякденну роботу. Рішення Х зїзду РКП (б) щодо заборони фракцій стали поворотним пунктом на шляху зростання могутності Секретаріату.

Х1 зїзд РКП (б) (квітень 1922 р.) обрав 1.В. Сталіна Генеральним секретарем (на той час він вже відповідав за роботу двох комісаріатів - у справах національностей, Робітничо-селянської інспекції, а також був членом Політбюро і головою Оргбюро ЦК). Безконтрольна владу Секретаріату ставала очевидною. Пропозиція Леніна про усунення Сталіна з поста Генерального секретаря не були враховані партійним керівництвом.

Характер внутріпартійної боротьби. У суперечках, що проходили в 1920-1921 рр.., Відбилися труднощі й суперечності, з якими зіткнулася партія, яка шукала вихід з кризи військового комунізму. У боротьбі із внутріпартійної фракційність секретний пункт резолюції Х зїзду РКП (б) надавав ЦК надзвичайні повноваження, аж до виключення з партії, що в подальшому було використане Сталіним для політичної розправи з суперниками.