Просвещение

Початкову освіту. Наприкінці XIX-початку XX ст. рівень письменності виріс з 1897 р. (21%) по 1917 р. (31%) у 1,5 рази. Якщо не враховувати дітей дошкільного віку, близько 40% російських підданих вміли читати. В абсолютних цифрах число грамотних збільшилося в 2 рази (з 26,5 млн. до 53 млн. осіб). Зросли темпи зростання початкової освіти. На початку століття щорічно створювалося 5-6 тис. нових шкіл. Відповідно до законопроекту, який Дума не встигла взяти до війни, урядом з 1907 р. виділялися значні кошти для створення в 10-річний термін системи загальної початкової освіти. Бюджет початкової школи в 1907-1914 рр.. виріс в 6 разів.

Середня і вища школа.

2. Збільшилася кількість гімназій та реальних училищ, випускники яких знову могли надходити до технічних вузів без іспиту. Виникла мережа вищих початкових училищ, які давали можливість вступити до середньої школи.

2. Розвивалася система професійних- гірських, річкових, залізничних, фабричних (у 1913 р. - св. 4 тис.) і комерційних училищ (у 1913 р. - св. 250

3. Для забезпечення загальної початкової освітирозвиток педагогічної освіти. До 1914 р. в Росії існувало 47 вчительських інститутів і понад 170 учительських семінарій (училищ).

4. Удосконалювалася вища школа, в якій після 1905 р. була відновлена автономія, виборність ректорів і деканів і т.д. Створювалися нові вузи, перш за все технічні. Кількість вищих навчальних закладів досягла до 1914 р. 135 із 127 тис. студентів. Після революції 1905-1907 рр.. виникали не тільки державні, а й народні вузи, создавашіеся на кошти благодійників (університет А. Л. Шанявського, педагогічний інститут П. Г. Шелапутіна та ін.)

У вищій школі викладали найбільші російські вчені, розвивалася вузівська наука.

Позашкільна народну освіту охопило широкі верстви суспільства. Не тільки в містах, але і в робочих селищах було створено св. 1 тис. культурно-освітніх товариств і народних домів.. Створювалися робочі театри. Число бібліотек, в тому числі публічних, виросло після революції 1905-1907 рр.. в 5 разів (1914г. - св. 75 тис.).

Розвивалося книжкова справа. Видавалися десятки тисяч книг. Виникали тисячі нових друкарень і видавництв. Найбільші видавничі фірми, такі як товариство М. Вольфа, видавництво 1.Д. Ситіна та інші випускали народні книжкові серії.

Після скасування цензури (листопад 1905 р.) в 10 разів збільшилася кількість періодичних видань. Тільки газет, які читали всі верстви населення, видавалось на 1917 р. понад 1100. Деякі популярні журнали видавалися більш, ніж стотисячним тиражами. Так, наприклад, Нива, яку читали всі верстви населення, виходила на початку століття тиражем близько 250 тис. примірників.