Побут і звичаї

XVIII ст. характеризується ламкої середньовічного способу життя, правил поводження, посиленням західноєвропейського впливу на побут російського дворянства.

10.1. Найбільш помітні зміни відбулися в період петровськіх перетворень. Петро I усвідомлював єдність способу життя, звичаїв, побуту і форм соціальної активності, тому він почав свої перетворення з виправлення звичаїв. Прагнучи викорчувати сонний вдачу московської старовини, Петро I наказав голити особа (раніше брадобритие вважалося ознакою західної єресі - латинства). Бороди дозволялося носити тільки духовенству і селянам. Купці та інші городяни, які прагнули зберегти подобу лику Христа, повинні були платити спеціальний податок. Повсюдно вводилася більш європейський одяг. З 1718 р. в будинках вельмож регулярно почали проводити асамблеї (бали-зборів).

Розроблялися спеціальні правила поведінки в суспільстві, найбільшою популярністю користувалося видане в 1717 р. для юнацтва повчання Юності чесне зерцало.

10.2. У середині XVIII ст. Побут російського дворянства в значній мірі визначався західноєвропейськими звичаями, дотримання яких стало приймати форму низькопоклонства перед Заходом.

10.3. Результати. Зовнішні прояви що відбулися в XVIII ст. перетворень в галузі побуту і звичаїв були значніше, ніж їх внутрішній зміст. Тим не менш, було б помилкою зводити їх тільки до зовнішніх, декоративним змін, ігноруючи їх істотний вплив на духовний розвиток соціальної верхівки суспільства. Вочевидь, що соціальних низів ці зміни торкнулися в меншій мірі, побут і звичаї кріпосних селян практично не змінилися. У такий спосіб, петровські перетворення в області побуту сприяли поглибленню соціального і культурного (соціокультурного) розколу суспільства.

10.4. Деякі нововведення Петра I зробили вплив на подальше життя всього російського суспільства, багато збереглися до теперішнього часу: Петро I дозволив заборонене Соборне Укладення 1649 паління; починаючи з 1 січня 1700 р. у Росії стали святкувати Новий рік і влаштовувати ялинки; тоді ж Росія перейшла на прийняте в більшості країн Європи літочислення від Різдва Христового; звичними стали проведені в петрівське час громадські свята з феєрверками та масовими гуляннями.