Особливості зовнішньої політики другої половини XIX ст

Зовнішня політика Росії була стриманою, гнучкою і обережним, Росія прагнула уникнути конфлікту з великими державами, дипломатичні методи воліла військовим.

Більше ніж раніше Росія прагнула до коаліційної дипломатії, до пошуку союзників, а не до проведення самостійної політики.

3.3 Змінилися географічні пріоритети: Росія активізувалася в Середній Азії, на Далекому Сході.

Ради скасування нейтралізації Чорного моря Росія сприяла обєднанню Німеччини, а це створило вперше з ХVIII ст. німецьку загрозу Росії на західному напрямку.

Зростала значення економічного фактора в російській зовнішній політиці.

На формування зовнішньої політики якийсь вплив став чинити громадська думка, що сприяло витісненню династичних і домінуванням національних інтересів.

Був укріплений дипломатичний корпус, на чолі міністерства закордонних справ поставлено князь А.М. Горчаков.