Підсумки

Незважаючи на реакцію (за словами А. 1. Герцена - зовнішнє рабство), завдяки громадського руху в країні вдалося зберегти внутрішню свободу - незалежність і вільнодумство духовної еліти.

Відбувалося ускладнення суспільної думки, зявилися самостійні й самобутні, що враховують національну специфіку ідейні перебігу.

Почалась диференціація суспільно-політичних напрямів, які готували інтелектуальну й моральну основу для подальшого розгортання визвольного руху в Росії.

В суспільстві і частини бюрократії створилася духовна атмосфера, яка дала змогу приступити до підготовки ліквідації кріпацтва.

Громадський рух країни чинило значний вплив на розвиток російської культури і, особливо, літератури. З іншого боку, російська література, яка взяла на себе функції негласного духовного парламенту Росії, надавала суспільно-політичних ідей художню форму і тим самим посилювала їх вплив на суспільство.