Мета модернізації радянської економіки

Підсумки відновного періоду. До 1926 р. радянська економіка майже досяг рівня 1913 р., але технічна і технологічна база СРСР виявилася застарілою. Високим залишався рівень технологічної залежності СРСР від держав Заходу. У 1929-1932 рр.. близько 1 млрд. рублів витрачала країна на імпорт тракторів та автомобілів, чорних металів і прокату. Питома вага СРСР у світовому імпорті машин становив у 1931 р. 30%, у 1932 р. - 50%. Низькою була технічна оснащеність військ. При цьому економічне відставання СРСР від передових країн Заходу і США продовжувало наростати. В умовах, що склалися на порядок денний постало завдання завершено індустріалізації країни.

Завдання індустріалізації. 1ндустріалізація як процес створення великого машинного виробництва в промисловості, а потім і в інших галузях народного господарства на певному щаблі історії були загальною закономірністю суспільного розвитку.

1. Більшовики вже в перші роки радянської влади зіткнулися з необхідністю подолання техніко-економічної відсталості народного господарства, здійснення основної роботи з індустріалізації країни (згадаємо план ГОЕЛРО). ХIV зїзд ВКП (б) (1925 р.) висунув гасло наздогнати і перегнати капіталістичні країни.

2. У стратегії реконструкції пріоритетне значення набула проблема нарощування радянського оборонного потенціалу, яка стимулювала прискорення індустріалізації. Ставка на металургію та машинобудування стала її головним напрямком.

Джерела внутрішнього накопичення. СРСР під час вирішення завдання модернізації економіки довелося діяти в умовах майже повної відсутності припливу іноземного капіталу. Тому індустріалізація здійснювалася головним чином за рахунок внутрішніх резервів, якими стали:

- Кошти від аграрного сектора, отримані в ході експропріації села, а також

- Доходи від інших галузей і

- Монополії зовнішньої торгівлі (торгівля зерна, нафти, ліси, золота і т.д.),

- Внутрішні грошові позики у населення (у 1925-1930 рр.. - Більш 2млрд.руб., В 1933 - 1937 рр.. - Більше 4 млрд. руб.)

- Податкові надходження, скорочення непродуктивних видатків,

- Трудовий ентузіазм народу (ударництво від 1929 р., стаханівський рух з 1935 р.)

- Використання позаекономічного примусу (праця вязнів і репресованих у системі ГУЛАГу).