Підсумки

У період хрущовської відлиги була зроблена серйозна спроба модернізації. Н.С. Хрущов поставив імпульсу розвитку політичних процесів, вставши на шлях лібералізації.

Проте використання старої політичного й економічного механізму в ході проведення перетворень зумовило їх невдачу. Курс Н.С. Хрущова характеризувався абсолютизацією організаційних чинників, вирішенням господарських завдань адміністративно-політичними методами. Ситуація погіршувалася відсутністю яких би там не було науково-управлінських основ адміністративних реформ, випадковістю і субєктивністю перетворень, що проводяться в адміністративно-господарській системі.

Н. С. Хрущов і керівництво партії, залишаючись на позиціях комуністичної ідеології і зберігаючи багато традицій сталінського керівництва, не тільки виявилися не готові, але й не прагнули до радикальних змін.

Після невдач суперечливою перетворювальної діяльності Н. С. Хрущова в суспільстві виник синдром утоми, прагнення до стійких форм соціальної та особистому житті. У цей період на першому місце в ієрархії влади вийшла жадали стабільності партійно-державна бюрократія, або номенклатура, яка відіграла вирішальну роль у зміщенні Н. С. Хрущова у жовтні 1964