Торгівля

У пореформену епоху прискорилося зростання внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Товарне господарство набирало все більших масштабів.

Внутрішня торгівля в 60-90-і рр.. багаторазово зросла. Найзначнішим став хлібний ринок, забезпечував зросле в 3 рази населення міст, а також сотні фабричних селищ. Створювалася індустріальна система була сама споживачем промислової продукції - металу, палива машин. Продукція легкої промисловості призначалася не тільки для городян, але і більшою, ніж раніше мірою для російського села. Виникали нові товарні біржі, розвивалися магазинної мережі роздрібної торгівлі.

Але найбільш динамічно розвивалася дрібна торгівля - якщо велика торгівля збільшилася в 3 рази, то з урахуванням дрібної - товарообіг зріс у 17 разів! Торгівлею займалися не тільки городяни, продовжували розквітати селянські торгові промисли.

Зовнішня торгівля також збільшився майже у 3 раза.

5. Головною статтею вивозу остаточно став хліб його експорту ріс у 3 рази швидше ніж збільшувався збору зерна. Традиційне вивозилося як сільськогосподарська сировина: льон, пенька, лес, так і нові види сільгосппродукції, насамперед цукор. З розвитком вівчарства важливе місце в експорті зайняла шерсть. Продукція промисловості становила менше чверті російського вивезення, а її абсолютний обсяг і відносна частка швидко росли. Насамперед розвивався експорт цукру, нафти, динамічно зростав вивіз тканин. У той же час складна продукція машинобудування в експортних статтях була відсутня.

Сировина закуповувалося передусім Німеччиною, Англією, Нідерландами, Францією, 1талією, Австрією та іншими країнами Європи. Російський текстиль поставлявся азійським партнерам - до Персії (1ран) і Китай. До кінця століття торговельний баланс мав позитивний характер - експорт щорічно перевищував імпорт, що давало країні можливість накопичення фінансових ресурсів.

5. В імпорті провідні місця займали верстати та обладнання, а також бавовна для російських фабрик. Значне місце займав чай, який став вже до середини минулого століття російським національним напоєм, товаром першої необхідності.

Ввезення деяких товарів обмежувався високими митними тарифами. Система митного протекціонізму була покликана захистити народжувалася виробництво в Росії. Насамперед це стосувалося деяких виробів металургійної та металообробної промисловості (зокрема, транспортного машинобудування), окремих видів сільськогосподарської продукції, а також товарів не вироблялися в країні.