Причини війни та особливості її початкового етапу

Цілі фашистської Німеччини. Друга світова війна стала результатом глобальної конфронтації середини ХХ століття. Вже напередодні війни були закладені основи двох блоків (коаліцій): гітлерівської (Німеччина, 1талія, Фінляндія, Угорщина, Румунія та ін) і антигітлерівської (Англія, Франція, США). Вирішальне значення в планах фашистської Німеччини надавалося розгрому СРСР.

У 1940 р. був розроблений план Барбаросса - підготовки і проведення бліцкригу - блискавичної війни проти Радянського Союзу. Для СРСР це була війна на виживання, для Німеччини - на знищення. По задумах Гітлера (операція Тайфун) наступ мало завершитися взяттям Москви. До початку агресії проти СРСР Німеччина мала у своєму розпорядженні потужним економічним потенціалом окупованих країн Європи. Їй вдалося зосередити на східному напрямку 153 німецьких дивізій і 37 дивізій сателітів.

Підготовка СРСР до можливого збройного конфлікту велася по двох напрямах: економічному та військово-технічному. 33% державного бюджету йшло на військові потреби, створювалися нові військово-промислові райони на Уралі, в Сибіру, Середньої Азії, проводились розробки нових видів озброєнь і бойової техніки. У країні відбувалася мілітаризація суспільного життя (з 7 до 8 годин збільшився робочий день, була встановлена 7 денний робочий тиждень, заборонявся самовільного відходу робітників та службовців з підприємств та ін.)

До початку війни СРСР мав перевагу в танках, авіації, не поступався також в артилерії і чисельності армії (5 млн. 374 тис. осіб проти 5,5 млн. чоловік німецьких військ). Однак в основному це була застаріла техніка. Нові розроблені зразки (танки Т-34, КВ, літаки 1Л-2) лише починали освоюватися, переозброєння армії йшло повільними темпами.

Оскільки підготовка почалася дуже пізно, то за основними військово-технічним та виробничими показниками відставання СРСР від Німеччини зберігалося.

Військово-політична підготовка. Прорахунки сталінського керівництва.Велика Вітчизняна війна проходила в умовах другої світової війни. Приватні помилки Сталіна у визначенні термінів початку війни і оцінці планів Німеччини призвели до дезорганізації армії, військового командування, всього радянського народу. Плануючи відстрочити початок війни до 1942-1943 рр.., Сталін ігнорував дані розвідки і відмовлявся віддати наказ про приведення військ у бойову готовність. Військова концепція не відповідала ситуації і була спрямована виключно на ведення контрнаступательних операцій і війну на чужій території.

До початку бойових дій з Німеччиною Червона Армія виявилася знекровлена репресіями проти командного складу. Молоді командири не відрізнялися досвідом та бойовою підготовкою, 75% з них до початку війни перебували на своїй посаді менше року. Не було проведено до кінця переозброєння військових частин. В цілому, оперативна раптовість німецького вторгнення стала результатом політичних і військово-стратегічних прорахунків радянського керівництва. Головним тут зявилася порочність та ущербність самої системи сталінської диктатури, в умовах якої прорахунки вождя призвели до трагічних наслідків для всієї країни.