Система освіти

Система освіти в 1960-1980-і рр.. була єдиною: державної, централізовано керованої і фінансується з держбюджету. Народна освіта регулювалося директивними документами постановами ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, відомчих органів управління. Головне її завдання полягало в наданні всім громадянам рівних можливостей здобути освіту і вдосконалювати його протягом всього життя. Система освіти складалася з двох ступенів: базова (основна) і додаткова освіта. Обовязкова освіта (на базі повної середньої школи) включало в себе кілька етапів: початкова освіта; неповна середня навчання на основі ПТУ; середню спеціальну освіту в технікумах і училищах; вища на базі інститутів, університетів, академій, що доповнюється аспірантурою (докторантурою). Додаткове - передбачало перепідготовку, навчання нових спеціальностей (в т.ч. в недержавній системі на базі народних університетів).

Середня і початкова школа. У середній школі було введено загальну середню освіту. Початкова і неповна середня школа стала сходинкою загальної середньої освіти. За 1960-1970-і рр.. загальне число учнів зросло на 24,5% (число вчителів у загальноосвітній системі зросла за 1960-1991рр. на 44,9%). Зявилися школи, орієнтовані на поглиблене вивчення окремих предметів (іноземної мови, математики і т.д.). У системі єдиного державного утворення обовязковим був курс початкової військової підготовки (скасований в 90-і рр..).

У квітні 1984 р. був прийнятий закон про реформу школи, який доповнював загальну середню освіту (з 1966 р. - десятирічне; з 1984 р. - одинадцятирічної) загальним професійним навчанням молоді. Початкову освіту після переходу в 70-і рр.. на трирічний термін навчання знову з 1984 р. стало чотирирічним. Зросла кількість дітей 6 років, які навчаються в загальноосвітніх школах і в підготовчих групах дитячих садів.

Професійно-технічне навчання. У середній школі акцент був зроблений на професійній орієнтації учнів, у результаті подальший розвиток отримала система професійно-технічної освіти.

У 60-і рр.. професійне навчання забезпечувалося професійно-технічними училищами (ПТУ), що працювали на базі неповної (восьмирічної) школи з терміном навчання 1-2 роки та технічні училища (на базі 10-11 класів). З кінця 60-х рр.. (після введення обовязкового повної середньої освіти) стали створюватися середні ПТУ (СПТУ) з 3-4-річним терміном навчання. Після реформи 1984 всі професійно-технічні навчальні заклади були перетворені в єдиний тип ПТУ. За 1960-1987 рр.. чисельність ПТУ зросла в 1,9 рази; число учнів у 3,3 рази.

Вища освіта. СРСР залишався країною з широкою мережею вищих навчальних закладів, кількість яких зросла за 1960-1993 рр.. на 36%. У 1969р. відродилися робітфаки (як підготовчі відділення на базі середньої освіти).

Навчання у вузах і середніх спеціальних навчальних закладах в умовах планової державної економіки було націлена, перш за все, на потреби промисловості. Розвивалася система освіти, що здійснювалася без відриву від виробництва у вечірніх і заочних навчальних закладах. За 1960-1980рр. кількість людей, що одержали таким шляхом освіту, збільшилася на 64,3%.

Система комуністичного виховання. ВСТАВКА