Завдання і характер зовнішньої політики Росії
Забезпечення виходу до Чорного моря, необхідність у якому викликалася:
1.Потребами економічного розвитку Росії, яка прагнула придбати нові землі на півдні, а головне, забезпечити контроль над устями річок, що впадають у Чорне море, домогтися права вільного проходження флоту через протоки Босфор і Дарданелли з метою розвитку торгівлі. (Особливо нагальною ця задача ставала з розвитком ринкових відносин і зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію в Європі).
2. Прагненням зміцнити військово-стратегічні позиції на південних рубежах, а з цією метою створити свій власний військовий флот на Чорному морі і ліквідувати постійне джерело небезпеки - васала Османської імперії - Кримське ханство.
3.Геополітичними міркуваннями Катерини II, які, з одного боку, надихалися теорією Третього Риму, планами очищення від турків Балкан і відтворення Великої Греції під заступництвом Росії, а з іншого - грунтувалися на активізації боротьби поневолених Туреччиною християнських і словянських народів, які розраховують на підтримку Росії.
Приєднання Правобережної України і Білорусі, які перебували у складі Польщі, викликане історичної потребою повернення споконвічних російських земель і бажанням зміцнити вплив у Східній та Центральній Європі.
Збереження завоювань Петра I і зміцнення позицій Росії в Прибалтиці.
Протистояння Англії і Франції, які не бажали посилення Росії, протистояли зростанню її впливу в Європі.
Боротьба з революційною Францією, недопущення розповсюдження ідей французької революції 1789
Рішення поставлених завдань, з одного боку, мало прогресивне значення, тому що відповідало національним інтересам Росії, а, з іншого, зміцнювало самодержавство, вимагало величезних витрат і жертв з боку народів Росії, посилювало екстенсивний характер розвитку російської цивілізації. При цьому в зовнішній політиці Росії вигадливо поєднувалося прагнення забезпечити безпеку своїх кордонів, з потребою в завоювання. Країна розривалася між навязливою ідеєю незахищеності і місіонерським завзяттям.