Підсумки

Перше десятиліття російської революції характеризувався політикою подвійного стандарту в міжнародних стосунках. Змінилася після війни геополітична ситуація у світі призвела до переоцінки зовнішньої політики радянським керівництвом. У ній ідеологічні цілі поступово поступалися місцем прагматичному курсу.

У результаті більшовицькі лідери виявилися в змозі використати суперництво між найбільшими європейськими державами і відобразити військовими, дипломатичними й економічними засобами спроби придушення революції. Протягом 20-х років радянський уряд зумів переважно подолати дипломатичну ізоляцію, домогтися визнання де-юре з боку низки країн світу і розгорнути торговельне співробітництво з капіталістичними країнами.

При цьому не припинялася діяльність Комуністичного 1нтернаціоналу, що призводило до дипломатичних конфліктів і ускладнень, в зокрема стало причиною розриву відносин з Англією, Мексикою та ін країнами. З боку радянського керівництва активізувалася підтримка національних антиімперіалістичних рухів, перш за все в Азії.