Відносини з країнами Центральної та Східної Європи

Послаблення позицій СРСР у країнах Східної Європи. Незважаючи на заяви про деідеологізації міжнародних відносин, СССР продовжував слідувати принципам соціалістичної інтернаціоналізму. З 1986-1989 рр.. обсяг безоплатної допомоги закордонних країнах становив майже 56 млрд. інвалютних рублів (понад 1% національного валового продукту). 47% цієї допомоги припадало на частку Куби. Радянське керівництво з метою збереження співдружності продовжувало співробітництво навіть керівниками НДР і Румунії, несхвально ставиться до перебудови в СРСР.

Наприкінці 80-х рр.. ситуація змінилася. У 1989 р. почалося виведення радянських військ з країн Східної та Центральної Європи. В результаті різко скоротилися можливості радянського тиску на реформаторський рух і взагалі на політичну ситуацію в східноєвропейських країнах. Припинилася активна СРСР політика щодо цих країн і, навпаки, посилилася і розширилася американська підтримка реформістських сил у Східній Європі.

Розпад соціалістичного табору. Зрештою радянський зовнішній фактор зіграв вирішальну роль у розвитку антикомуністичних революцій в даному регіоні, спрямованих проти існуючих політичних режимів. У 1989-1990 рр.. сталися оксамитові революції в Польщі, НДР, Чехословаччини, Угорщини, Болгарії, Албанії. У грудні 1989 р. збройним шляхом був повалений режим Чаушеску в Румунії.

У 1990 р. відбулося обєднання Німеччини у формі включення НДР до складу ФРН. Радикальні зміни в країнах Східної Європи стали одним із чинників закінчення холодної війни. Розірвання традиційних економічних і політичних звязків Радянського Союзу зі своїми колишніми союзниками боляче вдарила по національних інтересах СРСР у цьому регіоні Вуход СРСР з Європи завершив навесні 1991 р. офіційний розпуск Ради Економічної Взаємодопомоги та Організації Варшавського Договору.