Лібералізація і протиріччя у відносинах з країнами Заходу
Боротьба за роззброєння.Проблема боротьби за мир і ослаблення міжнародної напруженості стало однією з центральних у зовнішньополітичній концепції радянської держави після смерті Сталіна.
2. Н.С. Хрущов виступив з цілою низкою масштабних миролюбних ініціатив. У 1955 р. на нараді глав урядів СРСР, США, Англії і Франції радянська делегація внесла проект договору про колективну безпеку в Європі.
У серпні 1955 СССР оголосив про одностороннє скорочення своїх збройних сил на 640 тис. чоловік, а в травні 1956 р. - ще на 1,2 млн. Радянський Союз ліквідував військові бази на території Фінляндії та Китаю. У 1957 р. він зробив пропозицію в ООН про припинення ядерних випробувань, взаємні зобовязання про відмову від застосування атомної зброї, про скоординований скорочення збройних сил провідних держав. У 1958 р. в СРСР було оголошено односторонній мораторій на ядерні випробування. У 1959 р. радянської під час візиту урядової делегації в США Н. С. Хрущов виступив на сесії Генеральної Асамблеї ООН з промовою з проблем загального і повного роззброєння.
2. Ця лінія принесла деякі позитивні результати. Зокрема, у серпні 1963 р. в Москві між СРСР, США і Англією було підписано Договір про заборону іспитів ядерної зброї в трьох середовищах: в атмосфері, космосі і під водою (до якого приєдналися близько 100 держав).
Принцип мирного співіснування у зовнішню політику СРСР. У ході лібералізації зовнішньополітичного курсу СРСР намітився процес покращення відносин між Сходом і Заходом.
У 1953 р. був досягнутий компроміс з США, результатом якого стало підписання перемиря в Кореї (одна з перших зовнішньополітичних акцій, в якій активну участь взяв Г. М. Маленков). Були висунуті ініціативи щодо нормалізації відносин з Туреччиною. У 1954 р. з участю СРСР було досягнуто важлива угода про припинення війни у 1ндокитаї. У 1955 р. країни-переможниці у Другій світовій війні підписали Державний договір з Австрією, за яким СРСР вивів з її території свої війська. У тому ж році було встановлено дипломатичні стосунки з ФРН. У 1956 р. було підписано декларацію з Японією, в якій оголошувалося про припинення стану війни між двома країнами і відновлення дипломатичних відносин. За умови укладення в майбутньому Мирного договору між двома країнами радянська сторона була готова передати Японії два південнокурильські острови (Хабомаї та Шикотан). Проте підписання в січні 1960 р. військового договору між Японією і США і пішло слідом за цим розміщення військових американських сил на території Японії на багато років перервали радянсько-японський діалог.
У вересні 1959 р. відбувся перший в історії візит глави нашої держави до США, де пройшла зустріч зустріч М. С. Хрущова з президентів США Д. Ейзенхауером.У ході візиту не було підписано ніяких угод, проте були закладені основи майбутнього прямого діалогу між двома країнами.
Ракетно-ядерне протистояння провідних держав світу. В умовах тривала холодної війни у відносинах між провідними країнами світу продовжувало зберігатися взаємна недовіра, що ускладнюється відсутністю національних засобів контролю за ядерною зброєю.
1. Непослідовність зовнішньополітичної лінії СРСР. Не тільки Захід не був в той період готовий вийти зі стану антикомуністичної істерії, а й деякі радянські ініціативи були розраховані лише на пропагандистський ефект.
У 1956 р. радянською стороною було заявлено про перехід від масового застосування військ до ракетно-ядерного протистояння. До початку 60-х років СРСР зумів домогтися в цій сфері тимчасового переваги над США. У 1957 р. СРСР провів успішні випробування першого в світі міжконтинентальної балістичної ракети. У результаті вперше територія США виявилася вразлива для можливого супротивника. Почалося оснащення ракетним озброєнням сухопутних сил ППО, ВПС, створення ракетно-ядерного підводного флоту. 1 травня 1960 над Уралом було збито ракетою американський літак-розвідник, що знову викликало охолодження радянсько-американських відносин і зірвало намічену в Парижі зустріч у верхах з берлінського питання.
У 1961 р. СРСР в односторонньому гаразд відмовився від угоди з США про мораторій на ядерні вибухи в атмосфері й провів серію ядерних випробувань. Після обрання президентом США Дж.Кеннеді Хрущов зустрічався із ним у Відні в червні 1960, після чого було покладено початок регулярного обміну посланнями між главами двох держав.
2. Відносини між СРСР і США розвивалися досить складно. Карибський або ракетний криза 1962 зявився найвищою точкою міжнародного протистояння. Він поставив світ на межу термоядерної війни. Улітку 1962 р. по рішенням радянського керівництва, в цілях убезпечити Кубу (після того, як навесні 1961 США намагалися повалити уряд Ф. Кастро) та змінити на свою користь військово-політичний баланс на контіненете, на острові таємно були розміщені ядерні ракети середньої дальності (Р-12 з дальністю дії дві тисячі кілометрів). Виявивши їх, США оголосили морську та повітряну блокаду Кубі і привели в повну готовність свої війська. Аналогічні заходи прийняв СРСР.
Через кілька діб очікування Дж. Кеннеді і Н.С. Хрущову вдалося прийти до висновку тимчасового компромісу: СРСР погодився демонтувати і вивезти з Куби всі ракети, США у свою чергу, гарантували безпеку Куби, а також погодилися вивезти ракети з військових баз у Туреччині та 1талії. Криза показала, що для США і СРСР атомна війна була неприйнятним засобом вирішення спірних питань світової політики. Після Карибської кризи намітилася певна смуга розрядки в відносинах Схід-Захід.