Нові тенденції у мистецькому житті країни
Відлига в літературі.
4. У результаті змін у суспільно-політичного життя країни відбулася реабілітація багатьох діячів літератури, в т.ч. А.А. Ахматової, М.М. Зощенко, О. Е. Мандельштама, В. Пільняка, 1. Бабеля і ін
Стали доступні твори, незаслужено забуті або просто невідомі. Почалась публікація нових і деяких старих літературно-мистецьких журналів (Юність, 1ноземна література, Наш соврменнік та ін.)
4. Розвивалася нова тематика та поглиблювалась стара. Нова розгляд одержала тема Великої Вітчизняної війни.
Проблема незаконних репресій була піднята в романі В.Д. Дудінцева Не хлебом єдиним, повісті В. Всі Гроссмана тече. 1ншим значним твором на цю тему став Один день 1вана Денисовича А. Солженіцина.
Проблеми моральних деформацій в суспільстві піднімалися в оповіданнях Д. Граніна, А. Яшина, Ю. Германа та ін
Щоб культурному житті країни стали характерні літературні вечори відомих письменників і поетів.
4. Самвидав. Наприкінці 50-х років набув поширення самвидав (безцензурної література), що зіграв значну роль в суспільному житті того часу. Організатором самвидаву стало молоде покоління московської інтелігенції - письменники, поети, філософи, не підкорялося офіційним курсом.
Перший самвидавчу машинописний журнал Синтаксис був заснований поетом А. Гінзбургом. В ньому вперше були опубліковані заборонені твори О. Твардовського, Б. Ахмадуліної, Б. Окуджави, В. Шаламова та інших вітчизняних поетів і прозаїків. У 1960 р. А. Гінзбург було заарештовано і заслано до таборів. У самвидаві публікувалися твори радянських письменників і емігрантів, поетичні збірки початку століття.
Тут же зявлялися і твори політичної публіцистики. До цього часу відноситься поява першого покоління дисидентів: Ю.Г. Галанскова, В. К. Буковського, Е. Кузнєцова та ін
Живопис та скульптура. Відбувалося розкріпачення мистецького життя.Було реабілітований мистецтво авангарду рубежу Х1Х ХХ ст. і його теоретична спадщина. Були організовані моноекспозіціі живопису Філонова, Кандинського, Малевича, Шагала. Пройшли персональні виставки Пікассо, Леже. Відбулося знайомство світських людей із шедеврами кіно італійського неореалізму (фільмами Росселіні, Де Сантіні, Кастеллані). Проводилися також виставки сучасних молодих художників, що працювали в нетрадиційному стилі (соцарт замість абстрактного експресіонізм, фантастичний реалізм).
У цей період продовжували активно працювати М. Сарьян, В. Йогансон, що П. Корін; скульптори - Е. Вучетич, С. Коненков та ін Ленінських премій були удостоєні М. Анікушин за памятник А.С. Пушкіну в Ленінграді, А. Кибальник В.В. за памятник Маяковського в Москві.
Архітектура. На початку 50-х рр.. відбулися зміни в практиці містобудування та архітектури будівель. У Москві було побудовано декілька висотних будівель (у їх числі в 1949-1953 рр.. Будівля МДУ на Ленінських горах, архітектор Л. Руднєв).
Тривало будівництво Московського метрополітену; в обробці його станцій брали участь архітектори О.В. Щусєв, В.Д. Кокорін та ін У 1954-1956 рр.. було споруджено Центральний стадіон їм. В.1. Леніна в Лужниках (архітектори А. Власов, Н. Уллас та ін.) У 1961 р. за проектом М. Посохіна був побудований Кремлівський Палац з `їздів, 1965-1967 рр.. - Будівля в Москві РЕВ. У 1956-1957 рр.. здійснений проект планування кварталу в житловому районі Нові Черемушки (під керівництвом архітектора Н. Остерман), де крім житлових будинків передбачалося будівництво підприємств культурно-побутового обслуговування. Подальший житловий бум призвів до забудови міст тисячами стандартних житлових комплексів із крупно-панельних блоків.
У 50-і рр.. значних успіхів досягло музичне мистецтво. У ці роки були написані Десята і Одинадцята симфонії Д. Шостаковича, балети Спартак А. Хачатуряна, Стежкою грому К. Караєва. Світове визнання одержали радянські піаністи С. Ріхтер, Е. Гілельс, скрипаль Д. Ойстрах.
Кінематограф. У 50-60-і рр.. вітчизняне кіно переживало новий етап своєї розвитку (поширилося кольорове кіно). У ці роки вийшли фільми з новим типом кіногероя (близького і зрозумілого глядачам): М. Хуциєва Весна на Зарічній вулиці; А. Зархі Висота (з Н. Рибникова в головній ролі); А. Хейфіца Велика сімя, Дорогой мій чоловік (з А. Баталова у головній ролі).
За новим звучала тема Великої Вітчизняної війни у фільмах Летять журавлі (М. Калатозова), Балада про солдата (С. Чухрая), Доля людини (С. Бондарчука), в яких затверджувалася окопна правда. На ці роки припадає початок творчій діяльності таких режисерів, як Г. Данелія, Г. Панфілов, В. Наумов, А. Кончаловський та ін
Розширився випуск хронікально-документальних і науково-популярні фільмів.