Економіка Русі в період феодальної роздробленості (XII-XV ст.)

На рубежі XI-XII ст. єдину державу Київська Русь розпадається на цілий ряд окремих самостійних князівств і земель. З того часу, як пише літописець: ніхто з князів-Рюриковичів не тримає «влада всю російську» і не є «самовладдям Рустем землі». Настає період феодальної роздробленості, закономірний історичний етап, що охоплює XII-XV ст. У свою чергу цей період ділиться на домонгольський (до 1237 - 1241), коли Русь продовжувала розвиватися по висхідній лінії, і період монгольського ярма, що продовжувався до 1480 р., коли переборювався загальний занепад сільськогосподарського виробництва та відроджувались ремісниче виробництво та будівництво.

Феодальної роздробленості передували міжусобиці, які загострилися в другій половині XI ст. У 1097 р. на князівському зїзді у Любечі було затверджено новий пристрій влади на Русі: «Кождо так тримає отчину свою». Це було юридичним закріпленням що почався поділу Київської Русі. Запрошений на київський престол Володимир Мономах відновив єдність Російської держави, але ненадовго. Обєктивний історичний процес не можна було запобігти. До того ж могутність Київської Русі підривали навали східних кочівників - печенігів і половців. Київська Русь переживала економічний і політичний занепад.