Непал, Бутан, Шрі-Ланка

Два невеликих прігімалайскіх держави, Непал та Бутан, з давніх-давен територіально, політично, та й у релігійно-культурному плані тяжіють до Індії (Бутан також і до Тибету). Ці монархії належать, як і Бангладеш, до числа найбільш бідних і відсталих серед країн, що розвиваються.

Королівство Бутан із населенням близько півтора мільйонів чоловік, етнічно близьких тибетцям (70%) і непальців, після 1947 звязало себе договором з Індією, за буквою якого воно зобовязалося у зовнішніх зносинах керуватися курсом і позицією свого великого сусіда. Ці особливі звязки Бутану з Індією, однак, не надто обмежують його самостійність у міжнародних справах, зате дуже допомагають країні в економічному плані, включаючи допомогу з боку Індії. Втім, допомога Бутану роблять також деякі міжнародні організації та багаті країни. Мета її - створити в Бутані необхідну сучасну інфраструктуру і допомогти розвинути сільське господарство хоча б до того ступеня, яка вирішила б проблему самозабезпечення країни продовольством.

Непал - країна значно більш велика (близько 19 млн. чол.). Це королівство з давніх-давен було повязано з Індією, та й населене воно здебільшого вихідцями з Індії, не кажучи вже про те, що корінне населення країни, гурки, ще в минулому столітті активно використовувалося англійцями як витривалих солдатів, що знову-таки говорить у користь звязків його з Індією. Як королівство Непал виник в середині минулого століття в результаті політичного обєднання кількох князівств. Управляли країною аж до 1951 р. представники феодально-аристократичного будинку Рана, які виступали в офіційній функції премєр-міністрів. Переворот 1951 привів до реставрації влади короля, до пожвавлення норм сучасного політичного життя, включаючи парламентарну демократію. Втім, ці норми виявилися для Непалу передчасними і були відторгнуті. На зміну їм прийшла система панчаятов (рад чи самоврядування), причому на референдумі 1980 р. населення висловилася на користь саме цієї системи. У Непалі було створено і Національний панчаят (парламент з дорадчими функціями). На виборах 1991 чималу частку голосів зібрали непальські комуністи, втім, поки охоче співпрацюють з монархом. Промисловість в основному переробна, розвинена слабо. Витрати щодо економічного розвитку країни мало не на 70% покриваються за рахунок зовнішньої допомоги, в тому числі з Індії і КНР. Китай дуже зацікавлений у зміцненні звязків з Непалом.

Держава Шрі-Ланка, розташоване на острові Цейлон, виникло як самостійне політичне утворення після деколонізації. У 1948 р. воно отримало статус домініону, в 1972 р. стало республікою з парламентською основою і багатопартійної системою. Боротьба провідних партій і зміна урядів супроводжувалися змінами в політичному курсі і в основах економічної політики країни. Акцент на переважний розвиток державної економіки змінювався наданням найбільшого сприяння приватному підприємництву, причому саме цей останній курс здійснюється і зараз. У республіці панує президентська форма правління.

Населення острова (близько 17 млн. чол.) Полягає у основному, на дві третини, з сингалів, але істотну частку його на півночі складають вихідці з Південної Індії, таміли. Сингай-тамільська національно-релігійна ворожнеча сильно ускладнила становище на острові в 80-х роках. Гостроконфліктних ситуація зробила необхідним офіційне втручання уряду Індії, яка разом з урядом Шрі-Ланки спробував погасити вирують пристрасті і був змушений навіть на якийсь час ввести в північні райони острова свої війська. Частково це дало результати, гострота конфлікту спала. Однак до вирішення проблеми далеко. Вибухи та терористичні акти, віра у дієвість яких Цейлону докотилася до, раз у раз відбуваються на острові. І надання тамілами часткової автономії, і втручання Індії не задовольнили екстремістів. Саме від їх рук, як стало відомо в результаті розслідування, упав премєр Індії Р. Ганді.

Економічне Шрі-Ланка належить до числа швидко розвиваються, навіть процвітаючих країн Азії, особливо після відмови в 1977 р. від державного втручання в економіку. Шрі-Ланка активно експортує чай, каучук, виробляє достатню кількість рису, приймає чималу кількість туристів, що привозять з собою валюту. Енергійно нарощуються темпи промислового розвитку.

Всі ці три країни - Непал, Бутан, Шрі-Ланка - входять, як згадувалося, до Асоціації регіонального співробітництва країн Південної Азії і дуже активно співпрацюють з Індією. Вплив Індії, її мощі, її культури та релігії, його етнічних коренів, відчутний у кожній з них. Настільки ж відчутна допомога Індії, як і відіграє свою роль її втручання в разі потреби.