Лаос

Історія Лаосу розвивалася багато в чому паралельно Таїланду: на місцевих аборигенів аустроазіатскую етномовних основу наклався спочатку мон-Кхмерська, а потім тай-Лаоська шар. Але, на відміну від Таїланду, міста і протогосударства тут оформилися досить пізно, в основному уже під впливом кхмерської та навіть тайської культур і через них - індо-буддизму. Цій процесу сприяли всі ті ж хвилі тайської міграції, викликалися політичними подіями в Наньчжао в IX-XIII ст. У XIII ст. Північний Лаос увійшов до складу тайського держави Сукотаі, де панівною релігією був буддизм Тхеравада. Південні райони Лаосу в цей час перебували під впливом кхмерскі держав. У XIV ст. кілька Лаоська князівств обєдналися в державу Лансанг, перший правитель якого Фа Нгун (1353-1373) розширив свої володіння також за рахунок північно-східних районів Таїланду.

Адміністративна структура Лансанга, як і тайська, що увібрала, мабуть, чимало з китайської традиції за посередництвом Наньчжао, являла собою ієрархічну мережу центральних і окружних адміністраторів, кожен з яких керував відомством або певним округом, піклуючись при цьому про стягнення з селян ренти-податку, про здійсненні необхідних суспільних робіт. Мабуть, окружні начальники відали і відповідними військовими формуваннями. Тайський населення вважалося привілейованим; в основному саме з нього набирали вояків. Великим впливом в країні користувалися буддійські ченці. Будувалися численні монастирі та храми, що були одночасно - як і в Бірмі, Сіамі, на Цейлоні, в Камбоджі і інших буддійських країнах - центрами освіти, грамотності, культури.

У XIV-XV ст. Лансанг вів тривалі війни з Аютіей (Сіам) за контроль над деякими тайськими князівствами. Потім почалися війни з Дайвьетом, а з XVI ст. - З Бірмою. Ці століття були часом розквіту єдиного лаоської держави, її літератури та культури. Найвищої могутності Лансанг добився в роки правління Сулігна Вонгса (1637-1694), але після її смерті держава розпалася на ряд князівств, з яких найсильнішим незабаром став Вєнтьян, правителі якого, спираючись на підтримку бірманського Авского держави, змагались із тайської Аютіей. Посилення Сіаму наприкінці XVIII ст. та орієнтація на нього ворожих Вьентьяну князів призвели до походу тайців в Лаос, який призвів до перетворенням Лаосу на деякий час у васала Сіаму. На початку XIX ст. в результаті нових воєн з сильним сіамським державою Лаос потерпів поразку і був розчленований. Більша частина його території потрапила під владу Сіаму та Вєтнаму. Після Вєтнаму-французьких воєн у 60-х і 80-х роках XIX ст. Лаос виявився під сильним впливом Франції, а потім став її протекторатом.