Основи взаємодії тактики слідчих, оперативних органів і криміналістичних підрозділів

Під взаємодією розуміється узгоджена діяльність слідчого, оперативного органу та експертно-криміналістичного підрозділу, що забезпечує раціональне сполучення при розслідуванні злочинів процесуальних дій та оперативно-розшукових заходів, що здійснюються кожним з них у відповідності зі своїми функціями і в межах наданих їм за законом повноважень з використанням спеціальних знань і техніко-криміналістичних засобів.

На кожному з етапів розслідування криміналістично значима інформація, що надходить в ході ОРД викликає необхідність виробництва конкретних слідчих дій. У свою чергу, зібрані слідчим по кримінальній справі докази можуть зумовити проведення тих чи інших оперативно-розшукових заходів.

Взаємодія повинне носити цілеспрямована характер. Воно обов'язкове і необхідна умова найбільш результативної діяльності слідчого, спеціаліста-криміналіста і органу дізнання з розкриття та розслідування конкретних злочинів.

Доручення та вказівки слідчого органу дізнання розглядаються як офіційні і обов'язкові.

Виявивши ознаки злочину, орган дізнання повинен порушити кримінальну справу і провести для закріплення слідів злочину невідкладні слідчі дії (огляд, обшук, виїмку, освідування, затримання, допит підозрюваних, потерпілих та свідків). Справи, що де виробництво попереднього розслідування обов'язково, за завершення дізнання передаються слідчому. Дізнання може вестися не більше 10 діб з дня порушення справи.

З часу прийняття діла до свого провадження слідчий несе повну відповідальність за результати і терміни розслідування, законність і обгрунтованість усіх прийнятих по ньому процесуальних і тактичних рішень. Саме слідчому належить організує роль у взаємодії із органом дізнання, тому що тільки він в змозі однозначно визначити час і характер необхідних оперативно-розшукових заходів.

Взаємодія має будуватися на плановій основі. Свою роботу слідчі та оперативні органи зазвичай планують, незалежно одне від одного. Проте при розкритті конкретного злочину вони виробляють скоординовані плани, спрямовані на вирішення спільних завдань, передбачають розподіл обов'язків у спільній діяльності.

У справі, яке слідчий ухвалив до свого провадження, винна особа може бути відомо чи невідомо. У першу разі орган дізнання вправі робити дії слідчі та розшукові заходи тільки за дорученням слідчого. У другому, злочин коли до моменту прийняття справи слідчим залишилося нерозкритим, закон зобов'язує орган дізнання встановити винного. Поряд з обов'язком виконувати доручення та вказівки слідчого органу дізнання у такій справі повинен продовжувати оперативно-розшукові заходи, своєчасно повідомляючи про їх результати. На основі цієї слідчий отримує об'єктивну можливість координувати дії органу дізнання зі своїми в найбільш ефективному поєднанні.

Для розкриття складних або особливо небезпечних злочинів (замовних вбивств, бандитизму, великих розкрадань, економічних злочинів, контрабанди тощо) створюються слідчо-оперативні групи (СОГ). Основними принципами їх формування є:

1) створення своєчасність;

2) міжвідомчий характер формування;

3) чітке, найбільш доцільне розподіл ділянок роботи;

4) продумана організація не тільки розслідування конкретної справи, але і попередження аналогічних злочинів.

У відповідності до ст. 163 КПК України слідчий керівник групи забезпечує загальну координацію її роботи, визначає стратегію і тактику розслідування, складає і координує виконання загального плану розслідування та індивідуальних планів входять до групи слідчих. Він же займається технічним і інформаційним забезпеченням, координує оперативно-розшукові заходи, організовує призначення експертиз, ревізій та перевірок, складає основні слідчі документи, приймає процесуальні рішення, особисто проводить складні слідчі дії.

Члени групи слідчі і відповідають оперуповноважені за окремі напрямки або епізоди розслідування. Тоді складається письмовий план роботи на день чи на декілька днів. Цей план може бути як єдиним для всіх виконавців, так і роздільним. Роздільні плани необхідні у випадках, коли потрібна деталізація оперативно-розшукових заходів, відображення яких у загальному плані недоцільно.

Завдання слідчого оперативно-розшукових підрозділів. Керівник групи, як правило, не може брати безпосередню участь у проведенні оперативно-розшукових заходів, визначати заходи та засоби, які знадобляться оперативного складу для вирішення поставлених завдань. Він направляє письмове завдання керівника відповідного оперативного органу або підрозділу. Завдання складається з трьох розділів:

1) опис фабули розслідуваної справи;

2) виклад даних, отриманих під час розслідування;

3) перелік конкретних питань, відповіді на яких потрібно отримати оперативно-розшукових шляхом.

З метою організації найбільш ефективної взаємодії підрозділів, що входять в слідчо-оперативну групу, керівникові необхідно враховувати об'єктивні фактори і суб'єктивні можливості кожного члена групи, особливості її функціонування, а саме:

+1) Працівники оперативно-розшукових підрозділів по своїх функціональних обов'язків більш зацікавлені в розкритті всіх епізодів злочину і у встановленні осіб, які їх вчинили, ніж в детальному доведенні одного складного епізоду. Таку роботу треба доручати слідчим;

2) підбір і розстановку членів групи краще проводити за сферами діяльності, щоб виключити несанкціоновану витік інформації процесуального, оперативно-розшукової та іншого характеру;

3) слід ураховувати самостійність співробітників оперативно-розшукових підрозділів до виборі засобів і прийомів реалізації узгоджених заходів;

4) треба розумно поєднувати процесуальні непроцесуальних і методи діяльності;

5) в спільному плані роботи важливо закріпити конкретні обов'язки кожного члена групи із зазначенням завдань, термінів їх вирішення, форм звітності (наприклад, на міжвідомчих оперативних нарадах у справі);

6) необхідно забезпечити постійний одержуваної обмін інформацією між усіма членами гурту;

7) за наявності підстав порушити клопотання про заохочення членів групи, не чекаючи закінчення слідства (вироку суду).

Можливі випадки, коли в ході реалізації доручення слідчого щодо розшуку виникає необхідність у невідкладному провадженні слідчих дій, наприклад обшуку з вилученням розшукуваного знаряддя злочину, місцезнаходження якого встановлено оперативним шляхом.

Круг слідчих дій, що доручаються органу дізнання, законом не визначений, проте він не повинен виконувати ті дії, які становлять процесуальну обов'язок слідчого.

На початковому етапі розслідування з числа членів слідчо-оперативній групи створюються спеціалізовані підгрупи:

1) оперативно-розшукова, зорієнтована на пошук, виявлення, закріплення об'єктів, які можуть стати речовими доказами (переслідування злочинців по гарячих слідах, прочісування місцевості, засідки, спостереження в місцях можливого збуту майна, здобутого злочинним шляхом, і т.д.);

2) оперативно-розшукова підгрупа щодо виявлення співучасників злочину, збору даних про особу підозрюваних і т.п.;

3) підгрупа із проведення оглядів, обшуків, накладення арештів на майно та інших мобільних слідчих дій;

4) підгрупа аналізу накопиченого масиву інформації для забезпечення діяльності СОГ у цілому, підготовки запитів і об'єктивних даних, що включаються до формули звинувачення, контролю над відпрацюванням всіх документів, складання та коригування планів роботи;

5) підгрупа спеціального забезпечення: фахівці-криміналісти, оператори відеозйомки, досвідчені особи, допоміжний персонал (секретарі, водії, робітники);

6) підгрупа фізичної та інтелектуальної захисту членів СОГ, їх сімей, які а також матеріалів справи, використовуваної комп'ютерної інформації, речових доказів і т.п.

Форми взаємодії. У слідчо-оперативній групі як слідчий, так й оперативні працівники, які постійно взаємодіють з фахівцем. Особливості взаємодії такого визначаються рівнем розвитку науково-технічного прогресу, кваліфікацією фахівця, обставинами конкретного розслідуваної справи і готівкової оперативною обстановкою.

Взаємодія слідчого з фахівцем виражається в участі останнього:

а) в огляді місця події. У слідчо-оперативну групу, що розслідують "неочевидні" злочину, як правило, входять фахівці-криміналіст, кінолог і судово-медичний експерт.

Спеціаліст-криміналіст за допомогою аудіовізуальних засобів фіксує обстановку місця події, виявляє, вилучає і упаковує невидимі, слабовідімие і інші сліди і об'єкти, які можуть стати речовими доказами у справі. Він дає консультації про можливі дії злочинця на місці події і з інших питань, проводить експрес-аналіз виявлених об'єктів, висловлює членам СОГ свої припущення про особистість та кваліфікації злочинця, знаряддя злочину, транспортних засобах та інші, які використовуються в версійність процесі.

Спеціаліст-кінолог зі службовою собакою опрацьовує одорологіческіе сліди злочинця на місці події, вилучає речі і предмети з джерелами запаху, а також запах зі слідів і упаковує ці об'єкти.

Судово-медичний експерт вирішує питання про час і причини настання смерті, використаний знарядді (зброю), послідовності заподіяння тілесних ушкоджень;

б) при призначенні експертизи. Фахівець надає рекомендації щодо: необхідності, часу призначення і виду експертизи; речових доказів та зразків, які підлягають направленню на дослідження; кола виносяться питань і конкретних матеріалів кримінальної справи, достатніх для виробництва експертизи;

в) в отриманні зразків для порівняльного дослідження, необхідних для виробництва багатьох видів експертиз, наприклад: почеркознавчих, фоноскопічних, трасологічної, балістичних, біологічних та ін При цьому фахівець може допомогти слідчому у підготовці умов і коштів для їх отримання, в оцінці зразків з точки зору їх придатність для виробництва експертизи;

г) у пред'явленні для впізнання, коли його допомога виражається в підборі пропонованих об'єктів (наприклад, якщо необхідно пред'явити ювелірний виріб, він дає консультацію, за якими ознаками слід підібрати аналоги, і допомагає це зробити). Спеціаліст-криміналіст забезпечує фіксацію з використанням аудіовізуальних засобів процесу пред'явлення для впізнання та отриманих результатів;

д) при допиті і очній ставці, що виражається в дачі консультацій слідчому (у ході підготовки до цих діям) і участь в них; у фіксації їх ходу, а також об'єктів, які направляються іншому слідчому разом з окремим дорученням про допит для пред'явлення з фіксацією аудіовізуальними засобами. На запрошення слідчого фахівець може взяти безпосередню участь у допиті свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, а також в очних ставках між ними;

е) при перевірці показань з виходом до місця, послідовно коли він фіксує за допомогою аудіовізуальних засобів всі основні стадії перевірки, надає консультації з питань, що виникають в ході цього слідчої дії.

Взаємодія оперативного працівника з фахівцем також різноманітне. При допиті свідка, який не досяг 14 років, в якості спеціаліста обов'язково присутня педагог чи психолог. Фахівці допомагають при проведенні ревізій та інвентаризацій, консультують з питань, що виникають у ході оперативно-розшукової роботи; досліджують об'єкти, отримані оперативним шляхом, і видають відповідні довідки; безпосередньо беруть участь в оперативно-розшукових заходах; допомагають при відборі зразків для порівняльного дослідження, в розробці і виготовленні спеціальних технічних засобів, за надання технічної допомоги (визначення характеру та придатності слідів, виготовлення суб'єктивних словесних портретів, фотороботів і т.п.).

Допомога фахівців забезпечує надійність одержуваних результатів, скорочує час збору криміналістично значимої інформації, звільняє оперативних співробітників від технічної роботи, яку фахівці завжди виконають швидше і якісніше.