Фіксація перевірки показань на місці

Основним способом фіксації ходу та результатів перевірки показань на місці є протоколювання. Протокол складається слідчим і крім загальних даних, передбачених ст. 166 КПК України, містить:

а) вказівку на конкретну мету перевірки показань на місці, добровільний характер участі в ній особи, що перевіряється;

б) вихідну точку руху учасників слідчої дії;

в) опис способу пересування і маршруту проходження, показання обвинуваченого або свідка щодо даного маршруту;

г) характеристика кінцевого пункту руху; дані, що відносяться до нього; опис дій, що здійснюються на вказаному місці, і всього виявленого в результаті огляду;

д) вказівку на фото - та відеозйомку, складання планів і схем;

е) відмітка про те, куди спрямовані виявлені та вилучені об'єкти.

Для фіксації пісенний, що даються в ході перевірки обвинувачуваним чи свідком, а також для опису всього виявленого доцільно використовувати портативний диктофон, що полегшить слідчому складання протоколу.

Маршрут прямування, вказане обвинуваченим або свідком місце, виявлені там об'єкти, дії особи, що перевіряється відображаються за допомогою фотозйомки або відеозапису. Одні й ті ж об'єкти, зазначені різними особами, повинні бути зафіксовані з однієї і тієї ж точки, щоб їх легше було потім зіставити між собою.

Перевірка показань на місці часто вимагає відеофіксації. За всієї універсальності словесного опису у протоколі буває важко відобразити динамічну і звукову картину перебігу та результатів перевірки, коли особливо перевіряти особу вказує складні, маловідомі маршрути, демонструє хитромудрі дії, що супроводжуються характерними звуками, дає пояснення, користуючись спеціальною термінологією, і т.п.

Основним завданням відеофіксації тут є відкладення образної і звукової інформації про дії перевіряється і маршрут його руху. Тривалість перевірки нерідко досить значна, тому слід передбачити зйомку найважливіших, вузлових моментів її проведення. Сюди варто віднести ділянки місцевості, об'єкти, відомості в їх зв'язку з перевіряються свідченнями: місце виявлення трупа чи його частин, знарядь злочину, викрадених цінностей; відрізки маршруту; важливі відомості, повідомлені перевіряється особою.

Спочатку потрібно зняти говорять учасників перевірки середнім і крупним планом, щоб потім по відеофільми було легше зорієнтуватися, хто і що робив, де перебував, хто саме вимовив ту чи іншу фразу. Маршрут руху фіксується вибірково, з виділенням орієнтирів. Після оглядової зйомки місця перевірки важливо відобразити її ключових моменти і ті результати, які впливають на оцінку отриманих доказову даних.

Крім фототаблиця і відеофільму до протоколу перевірки показань на місці може бути прикладений план з позначенням маршруту руху, вказаного місця та інших даних, що мають значення для розслідуваної справи. При допиті обвинувачуваних і свідків перед перевіркою показань можна запропонувати їм власноруч скласти план або схему розташування місця, яке вони повинні вказати. Даний прийом є корисним, тому що шляхом подальшого його порівняння з планом, складеним під час перевірки показань на місці, можна ще раз переконатися в достовірності отриманих відомостей.