Особливості тактики виїмки

Виїмка слідча дія, передбачене ст. 183 КПК України, полягає у вилученні значущих для розслідування предметів, цінностей або документів, що знаходяться у володінні або ведення конкретної особи або установи. При виробництві виїмки матеріальних цінностей, окрім представника відповідного підприємства повинна бути присутня матеріально-відповідальна особа.

На відміну від обшуку при виїмці точно відомо, де, у кого і які предмети або документи зберігаються, тому розшукувати їх немає необхідності. Однак вилучення можливо як шляхом добровільної видачі, так і примусово. Виїмка проводиться за мотивованою постановою, але санкції прокурора для неї не потрібно, за винятком вилучення поштово-телеграфної кореспонденції. Якщо ж під час виїмки з'ясується, що потрібні об'єкти вкриті зацікавленими особами, виноситься постанова і проводиться невідкладний обшук.

Підготовка до виїмки включає вирішення наступних питань:

1) де, коли і в кого повинна проводитися виїмка;

2) хто буде брати участь і бути присутнім при її проведенні;

3) що конкретно слід вилучити.

Рішення першого питання залежить від тих матеріалів, якими володіє слідчий, а також від сформованої слідчої ситуації. Вирішення питання, хто буде присутній при проведенні виїмки, залежить від документів або предметів, що підлягають вилученню. Ретельно повинен бути продуманий і питання про учасників слідчої дії.

Якщо необхідні об'єкти видані добровільно та немає підстав побоюватися приховування будь-яких предметів, документів або цінностей, не зазначених у постанові, слідчий обмежується тільки їх вилученням. В іншому випадку він виробляє примусове вилучення. З цією метою він має право розкривати замкнені сховища. Якщо шукані об'єкти вкриті, то слідчий виносить постанову про обшук і проводить його негайно.

Ретельний огляд вилучаються об'єктів повинен бути зроблений на місці виїмки. Однак якщо для цього потрібні спеціальні технічні засоби, знання фахівців, які тривалий час, огляд проводять в іншому місці як самостійна слідча дія.