Завдання та спеціальних знань і форми їх використання у боротьбі зі злочинністю

Знання є перевірений практикою результат пізнання системи закономірних зв'язків у об'єктивної дійсності світу, її правильне відображення в мисленні, ідеально відтворене у мовній формі. Систему наукових знань становлять суспільні, природничі, технічні та математичні знання.

Поняття "спеціальні пізнання" з `явилося в кримінальному процес, коли для вирішення питань, що стосуються виявлення, виявлення, вилучення, закріплення, досліди та оцінки доказів, стали запрошувати осіб, що володіють знаннями в галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла.

Спеціальні знання включають навички й уміння. Навичками називаються дії фахівця, які доведені до автоматизму і виконуються економічно і правильно. Вміння це здатність фахівця ефективно, швидко і якісно виконувати цикл дій (роботу) в будь-яких, часом екстремальних умовах.

Таким чином, спеціальні пізнання це сукупність знань, навичок та вмінь у певній галузі науки, техніки, мистецтва чи ремесла, набутих у результаті спеціальної підготовки або професійного досвіду і застосовуваних для розслідування злочинів, проведення оперативних заходів, виконання спеціальних досліджень та судових експертиз.

Формами використання спеціальних знань на попередньому слідстві є:

a) процесуальна застосування слідчим власних спеціальних знань (ст. 74, 86-88 КПК України), залучення фахівців до розслідування злочинів (ст. 57, 58, 168, 178, 179, 191 КПК України); призначення і судових виробництво експертиз (ст. 195-207 КПК України);

б) непроцесуальних.

Спеціальні пізнання слідчого це сукупність теоретичних знань, практичних умінь і навичок у галузі науки (крім правової), техніки, мистецтва або ремесла, придбаних за допомогою спеціальної підготовки або професійного досвіду і застосовуються з метою розкриття, розслідування та попередження злочинів.

Процесуальної форми застосування спеціальних знань є участь фахівців у провадженні слідчих дій. Залучення фахівців до розслідування злочинних посягань обумовлено вимогою закону і особливостями обстановки злочину, коли необхідно своєчасно виявити, правильно вилучити, закріпити і досліджувати докази. В якості фахівців можуть виступати співробітники експертних установ та особи, що володіють знаннями в різних галузях науки, техніки, мистецтва та ремесла.

Закон чітко встановив, що у випадках, коли при провадженні дізнання, слідчого і судового розгляду необхідні спеціальні знання в науці, техніці, мистецтві і ремеслі, призначається експертиза. Експертиза проводиться експертами відповідних установ або іншими спеціалістами, призначеними особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором або судом. Як експерт може бути викликано будь-яка особа, що володіє знаннями, необхідні для дачі висновку.

За способом реалізації спеціальних знань розрізняються два види участі фахівців: факультативне участь можливо лише в огляді місця події, місцевості, приміщення, предметів і документів, зовнішньому огляді трупа, ексгумації, виїмки, обшуку, слідчому експерименті і отримання зразків для порівняльного дослідження.

У ряді випадків закон встановлює обов'язкова участь фахівця певного профілю у виробництві окремих слідчих дій, а саме: ст. 191 КПК України передбачає обов'язкову участь педагога в допиті неповнолітнього свідка; судово-медичного експерта в огляді трупа на місці виявлення його (ст. 178); в ст. 18, 59, 169 КПК України йдеться про залучення перекладача у випадках, коли беруть участь у справі особи не володіють мовою, якою ведеться судочинство; ст. 179 КПК передбачає два види огляду: одне проводиться слідчим за участю лікаря, коли на одязі і тілі оглянутого є сліди і пошкодження, виявлення і опис яких вимагає медичних знань, другі що проводиться самостійно лікарем у присутності понятих у тих випадках, коли виникає необхідність у оголенні обстеженим особи іншої статі, ніж слідчий. Огляд, що проводиться одноособово лікарем, є формою застосування спеціальних знань при провадженні слідчих дій, а діяльність лікаря являє собою вид обов'язкової участі спеціаліста в огляді.

Непроцесуальних форма участі фахівців у розслідуванні злочинів не регулюється нормами КПК. До цієї форми належать: консультаційна діяльність спеціаліста; довідкова діяльність обізнаних осіб; спеціальні перевірочні обстеження (розслідування) посадовими особами; відомчі дослідження; документальні ревізії; оперативні (внеекспертние) дослідження і т.д. Основна мета непроцесуальних діяльності полягає у своєчасному отриманні слідчим від фахівців криміналістично значимої інформації, що дозволяє правильно вибрати порядок, час і місце процесуальної дії, підібрати його учасників, науково-технічні кошти і методи, вибрати тактичні прийоми, правильно зорієнтуватися в обстановці, і т.д .

Консультації та довідки фахівців даються як у письмовій, так і в усній формі. Письмова інформація долучається до кримінальної справи або до матеріалів первинної перевірки. Довідкова інформація, як правило, грунтується на: дактилоскопічних та інших криміналістичних обліках злочинців, способу вчинення злочину; на вивченні слідів і речових доказів, виявлених і зібраних в ході первинних слідчих дій та оперативних заходів.

Діяльність фахівця в умовах оперативно-розшукової діяльності має правовий характер, тому що згідно з Федеральним законом від 12 серпня 1995 N 144-ФЗ "О оперативно-розшукову діяльність" на органи дізнання покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення злочинів та осіб, які їх вчинили. Найбільш поширеними формами фахівців участі в оперативно-розшукових заходах є консультації, дослідження, видача довідок, технічна допомога, профілактична робота та ін

Консультації це науково обгрунтований рада, що дається спеціалістом. Наприклад, спеціаліст-криміналіст може проконсультувати оперативних працівників про використання конкретних науково-технічних прийомів і засобів для вирішення виникаючих завдань і можливості криміналістичних досліджень в ситуації, що створилася.

Проведення досліджень найбільш поширена форма допомоги фахівця оперативному складу. Підставою для цього служить відношення, підписана керівником служби оперативної (ВКР). Проводяться різні дослідження, а саме: криміналістичні, фізичні, хімічні, біологічні, досліди харчових продуктів.

Результати дослідження фахівець викладає в довідці, яка містить найменування криміналістичного підрозділу, де проводилося дослідження; перелік представлених об'єктів; питання, поставлені на вирішення; короткий виклад процесу дослідження та висновки.

Безпосередню участь в оперативно-розшукових заходах. Найбільш часто воно полягає в огляді різноманітних об'єктів і виявленні на них слідів рук чи змін, викликаних розслідуваним подією; у відборі зразків для порівняльного дослідження; в зборі інформації, заснованої на вивченні слідів і інших об'єктів, виявлених під час самого заходу; у відтворенні (моделюванні ) окремих обставин; у складанні суб'єктивних портретів і т.д.

Видача довідок передбачає використання інформації:

а) концентруються в картотеках, следотеках, колекціях;

б) що знаходиться в якій-небудь галузі знання;

в) отриманої шляхом умовиводу фахівців однієї або різних областей знань.

Технічна допомога. Фахівець може: встановити істотні ознаки розшукуваних об'єктів за їх відображення; згрупувати об'єкти або їх відображення за певними класифікаційними ознаками; скласти схеми, плани, малюнки, зробити технічний опис об'єктів; виготовити зліпки, копії документів і т.п.

Профілактична робота заснована на узагальненні практики досліджень або виробництва участі фахівця в оперативно-розшукових заходах, на вивченні питань, що відносяться до проблеми профілактики злочинів у конкретних галузях чи напрямках виробничої діяльності.