Автоматизовані методи аналізу усного мовлення

Досвід практичній ідентифікації осіб з усної мови показує, що серед виділених ознак є такі, які однозначно пов'язані із зовнішніми характеристиками що говорить і досить рельєфні. Подібні задачі вирішуються з використанням комп'ютерних засобів.

Автоматизовані комплекси на базі комп'ютер дають можливість отримувати об'єктивну інформацію при аналізі усному мовленні, пов'язану з соціальними суб'єкта характеристиками (освіта, професія, рівень культури); емоційним станом (спокійний, збуджений, пригнічений); регіоном формування усного мовлення (діалект, акцент); біологічними характеристиками (стать, вік, зріст); психофізіологічними особливостями (різні відхилення від норму, що виникають при певних захворюваннях) і способами виголошення промови (читання, декламація, спокійна мова).

Такі комплекси дозволяють оператору-експерту досліджувати мовну інформацію у діалоговому режимі, здійснюючи при цьому осіб діагностику на основі класифікації облікової характеристик, виділених з усного мовлення при формалізованому описі. Вони складаються з двох основних частин: апаратурною (процесор, клавіатура управління, внутрішня і зовнішня пам'ять, пристрій введення-виведення інформації мовної) і програмної (системне забезпечення управління обробкою й аналізом мовних сигналів, їх опису та прийняття рішення за класифікацією). Конкретні алгоритми діагностики дають можливість за прийнятною для практики надійністю облікової визначати характеристики суб'єкта при аналізі звукозаписів його усного мовлення. Подібного типу автоматизовані системи в поєднанні з дослідженням усної мови за допомогою слуху, що проводяться фахівцями в галузі мовознавства, психології, медицини, дозволяють з високим ступенем надійності визначити як об'єктивні характеристики диктора, так і ідентифікувати його по голосу.

Підготовка матеріалів для експертного дослідження фонограм полягає у вилученні магнітних фонограм і звукозаписних коштів, які, як і будь-які інші речові докази, підлягають огляду і залученню до справи постановою слідчого.

Основна особливість огляду фонограм полягає в тому, що виявлення та фіксації підлягають не лише зовнішні ознаки, але і зміст запису. Тому при складанні протоколу огляду фонограма повинна бути прослухано, а її зміст дослівно записано і засвідчена.

При зберіганні фонограм слід дотримуватися деяких заходів. Наприклад, не можна поміщати їх поблизу джерел магнітних полів. Неприпустима та експлуатація звукозаписної апаратури до закінчення експертного дослідження. Тому після огляду та вилучення її доцільно упакувати, опечатати і в такому вигляді і здоровим експерту.

Зразки для порівняльного дослідження готуються у разі призначення ідентифікаційних досліджень. Перш ніж приступити до отримання зразків, слідчий повинен з'ясувати:

1) умови та умови, в яких отримана досліджувана фонограма; коли і в якому приміщенні зроблений запис, а якщо це було на відкритому повітрі, то де, в який час і за яких метеорологічних умовах;

2) яка апаратура була при цьому використана;

3) не застосовувалися при записі додаткові підсилювальні та інші пристрої.

Для отримання зразків необхідно використовувати (по можливості) ту ж саму апаратуру, на якій проводилася підлягає дослідженню запис, дотримуватися аналогічні умови. Якщо це неможливо, слід вжити заходів до отримання максимально якісного запису. Магнітну стрічку для виготовлення зразка потрібно брати такого ж типу, який використаний для досліджуваної фонограми, а запис робити з тією ж швидкістю протяжки.

Якщо наявний на фонограмі текст не містить секретних даних або нецензурних виразів, то він може бути використаний для зразка цілком, без змін, в іншому ж випадку необхідно готувати новий текст. Для цього потрібно проаналізувати початковий текст і вибрати з нього найбільш характерні за звучанням слова. З цих слів та їх поєднань з іншими складається експериментальний текст. Загальний обсяг його визначається з урахуванням рекомендацій експерта.

Закінчивши підготовку тексту та апаратури, вибравши місце для отримання зразків, слідчий викликає належне обличчя і приступає до виготовлення експериментальної фонограми.

Після того як експериментальна запис буде закінчена, її слід відтворити, переконатися, що вона вийшла доброякісною, і відобразити це в протоколі. У протоколі також має бути зазначено: хто, де, коли, у чиїй присутності, у кого отримав зразки, яка апаратура була застосована, тип стрічки, швидкість протяжки, місце запису, а також початок і закінчення експериментального тексту. Сам експериментальний текст, завірений підписами учасників слідчої дії, додається до протоколу.

При призначенні фонологічним експертиз можуть бути поставлені наступні питання:

не вимовив чи текст, зафіксований на наявній фонограмі, особою, зразок голосу якого представлений;

голос однієї людини або декількох осіб записаний на наявних магнітних стрічках, плівках, дисках. Чи не є ці особи тими, які цікавлять слідство і зразки голосів яких представлені. Які частини тексту вимовлені кожним з них;

чи не є сигнали, зафіксовані на фонограмі, звуками, що виходили від конкретного джерела;

який звукозаписний апарат використовувався при виготовленні фонограми;

на одному або різних апаратах записані фонограми, які цікавлять слідство;

чи не була записана фонограма на представленому апараті;

одним або різними особами виголошена промова, записана на фонограмі;

скільки осіб брало участь у розмові;

чоловічим або жіночим голосом вимовлені окремі частини збережені мовлення;

які дані про особу мовця можна отримати шляхом аналізу фонограми (приблизний вік, рідну мову, місце народження або переважного проживання, професія і т.д.);

яка давність виготовлення фонограми;

яка характеристика приміщення, де проводилася звукозапис;

що можна сказати про професійний рівень особи, яка провадила звукозапис;

є представлена на дослідження фонограма оригіналом або копією;

чи є записана на фонограмі мова вільної, завченою раніше і виголошеній напам'ять або читанням письмового тексту;

чи є на фонограмі будь-які цікавлять слідство сигнали (усна мова, музика, звуки, що видаються тваринами, і пр.);

чи немає на цій фонограмі ознак будь-яких змін її первісного стану, який характер цих змін;

чи можуть виявлені зміни утворитися в процесі звичайної експлуатації фонограми чи вони є наслідком навмисних дій;

чи не є представлені на дослідження фрагменти звукового запису частинами єдиної фонограми; чи є можливість відновити первинний стан пошкодженої фонограми.

Експертизою звукозаписних коштів можливе вирішення різних питань. Наприклад: які фірмове найменування і призначення даного відеозвукозапісивающего пристрої; які його технічні характеристики; справний чи даний відеозвукозапісивающій апарат; чи придатний він для роботи в певних умовах.