Об'єкти та зміст індивідуального попередження злочинів

У деталізованому виді об'єктами індивідуального попередження злочинної поведінки є:

антигромадську поведінку і спосіб життя особи, вчинення злочинів яким досить ймовірно;

кримінологічних значущі особистісні характеристики людини, що визначають деформацію її поведінки;

кримінологічних значущі психофізіологічні особливості (у міру їх схильності виправлення, зміни, ле-ню) 1;

безпосередні умови несприятливого формування та життєдіяльності особистості в побутовому оточенні (перш за все в сім'ї), у сферах праці, навчання, дозвілля, в інших мікросоціальних групах, в першу чергу антигромадської спрямованості, а також неблагополучні умови індивідуального буття;

елементи несприятливої життєвої ситуації, які об'єктивно мають криміногенний характер та існують досить тривалий час.

Особистість - важлива ланка в ланцюжку причинного злочинної поведінки. Попереджувальне вплив спрямовується на неї із урахуванням взаємодії особистості із соціальним середовищем.

Метою індивідуального попередження є позитивна корекція особистості, що тягне зміну її поведінки від антигромадського до законослухняному. Досягнення цієї мети вимагає вирішення ряду конкретних завдань: а) виявлення осіб, чия поведінка свідчить про реальну можливість вчинення ними злочинів; б) вивчення цих осіб та джерел негативного впливу на них; в) прогнозування індивідуальної поведінки; г) планування заходів індивідуального попередження; д ) позитивного коригуючого впливу.

Для державних правоохоронних органів існують ще два важливі завдання, реалізація яких регламентована правовими актами і які виконуються у відношенні суворо визначених категорій осіб, оскільки пов'язані з вторгненням в сферу особистих інтересів і навіть свобод громадян. Мова йде, по-перше, про постановку особи на облік і, по-друге, про контроль за його поведінкою і способом життя.

Однією з найбільш жорстких форм такого обліку і контролю є встановлення відповідних обмежень прав і свобод особи (по відношенню до умовно засуджених, засуджених до виправних або обов'язкових робіт, умовно-достроково звільнених від відбування покарання та ін.) Це такі обмеження, як заборона перебування поза домом після певного часу доби, відвідування певних місць, виїзду в інші місцевості без дозволу спеціалізованого державного органу і т. д.

Крім того, на облік в органах внутрішніх справ, з відповідним контролем за поведінкою, можуть також ставиться особи, засуджені до мір покарання без позбавлення волі, не взяті під варту на період слідства.

З метою забезпечення ефективності індивідуального попередження злочинної поведінки важливо дотримуватися наступні основні вимоги.

Законність. Індивідуальне попередження будується на основі суворого дотримання законодавства, прав, свобод, законних інтересів громадян. Останні обмежуються тільки в тій мірі, в якій це допускається законом.

Послідовність. Індивідуальне вплив має надаватися таким чином, щоб його інтенсивність наростала або убувала послідовно в залежності від результатів. Як правило, спочатку використовуються такі заходи, як профілактичні бесіди, надання допомоги в побутовому і трудовому влаштуванні,

організація дозвілля, нейтралізація впливу негативної мікросередовища. Якщо це не дає результатів, то використовується вплив родичів, інших осіб, організовується відвідування осіб за місцем проживання, навчання, роботи. У передбачених законом випадках готуються матеріали для обмеження дієздатності, позбавлення батьківських прав і т. д.

Реальність. Заходи впливу об'єктивно повинні відповідати можливостям їх реалізації. Наприклад, у ряді випадків досить складно здійснити такий захід, як трудове пристрій осіб, звільнених з місць позбавлення волі. У цих умовах питання працевлаштування можуть вирішуватися органами влади і місцевого самоврядування шляхом економічного стимулювання (зниження відсотка відрахування від прибутку до місцевого бюджету і т. п.) підприємств, які беруть звільнених на роботу.

Своєчасність. Несвоєчасне виявлення та прийняття заходів впливу до правопорушників та їх оточенню тягнуть формування звички до антигромадську поведінку, значно збільшують імовірність вчинення особою злочину. Дослідження показують, що дві третини сімей, які були явно неблагополучними і членами яких були неповнолітні правопорушники, до моменту вчинення злочину залишалися поза увагою правоохоронних органів.

У процесі вивчення особистості як об'єкта попереджувального впливу аналізуються:

злочинне та іншу протиправну поведінку (коли, де і за що особа залучалося до кримінальної чи адміністративної відповідальності; яка міра покарання була призначена; де особа відбувала покарання і як характеризувалося в цей період);

фактори, що детермінують злочинну та іншу протиправну поведінку (що було причиною кожного правопорушення; відносно кого і з яких мотивів вони були вчинені; чи були пов'язані ці правопорушення з пияцтвом або вживанням наркотиків, з конфліктом у сімейно-побутовій сфері; які умови полегшували вчинення правопорушень , і т. п.);

соціально-демографічні характеристики (освіта, вік, сімейний стан, склад сім'ї, і місце проживання; культурний рівень; соціальне становище; спеціальність; посадове становище; трудового стажу; ставлення до праці, до власності, до виконання цивільних обов'язків, сім'ї і т. д. );

індивідуально-психологічні особливості (особливості мислення - рівень інтелекту, запас знань, широта і самостійність поглядів; риси характеру - товариськість або

замкнутість, активність чи пасивність, правдивість чи брехливість, м'якість та жорстокість; вольові якості - наполегливість, рішучість, організованість, здатність підпорядковувати собі інших або піддаватися чужому впливу; інтереси - інтерес до читання, спортивних ігор, полюванні, технічній творчості та ін);

особливі схильності антигромадського характеру (до вживання спиртних напоїв або наркотиків; азартних ігор; паразитичного способу життя; конфліктному поводженню; ін.);

ознаки наявності злочинного досвіду (особливі навички підготовки, вчинення і приховування злочинів; поінформованість про методи оперативної роботи; участь в злочинних угрупованнях, і т. п.);

фізіологічні особливості та захворювання (алкоголізм; психопатія; відхилення в статевій сфері; ін);

"умови життя та найближче оточення (характеристика членів сім'ї, сімейно-побутових відносин, житлових умов, взаємин з оточуючими, в тому числі, з товаришами по службі, особами, що можуть надати позитивний вплив, та ін.).

З метою всебічного вивчення особистості застосовуються такі основні методи: 1) ознайомлення з різними документами (у тому числі узагальнення незалежних характеристик); 2) аналіз вчинків досліджуваного особи, бесіди з громадянами, які добре знають його, вивчення навколишнього його середовища і т. д.