Планування попереджувальної роботи

У процесі вивчення особистості здійснюється прогнозування індивідуальної злочинної поведінки, або індивідуальне прогнозірованіе1. Чим точніше і повніше прогностична інформація про особу, тим ефективніше буде вплив заходів попередження злочину.

Інформація про минуле й сьогодення особистості, її діях, соціальних зв'язках і найближчому оточенні є основою для прогнозу майбутньої поведінки. При цьому необхідно враховувати динаміку даних характеристик. Фактори, які можуть позитивно вплинути на людину в майбутньому, необхідно підтримувати, а можливо, й активізувати. А фактори, які здатні зробити негативний вплив на людину, повинні в обов'язковому порядку стати об'єктом попереджувального впливу, тобто завдання індивідуального попередження полягає в

тому, щоб прогноз, який вказує на можливе вчинення злочину цією особою, не реалізувався.

Прогнозування злочинної поведінки та індивідуальне попередження - багато в чому єдиний процес. Попередження передбачає постійне, всебічне і глибоке вивчення особистості, її поведінки, зв'язків та намірів. Отримані в результаті цього відомості та здійсненні на їх основі прогноз впливають на корекцію плану індивідуальної роботи.

Для працівників правоохоронних органів одним з найважливіших завдань є вирішення питання про постановку особи на профілактичний облік. Дане рішення повинно грунтуватися на суворій відповідності нормативним приписам. При цьому важливо всебічно оцінити всю наявну інформацію і переконатися в достатності фактичних підстав, оскільки постановка на облік може зробити сильний вплив на долю людини і мати серйозні наслідки для його подальшого життя.

Постановка на облік робить необхідним застосування інтенсивних заходів впливу. Неоціненну допомогу тут можуть надати плани індивідуальної роботи.

Планування покликане порядок складний і багатогранний процес попереджувального впливу, зробити його цілеспрямованим, визначити найбільш раціональні шляхи роботи з даною особою, вибрати такі тактичні методи та прийоми, які можуть забезпечити ефективне досягнення мети попередження злочинної поведінки в ситуації, що конкретної ситуації.

Конкретність планування індивідуальної роботи, його обумовленість особливостями кожної окремої ситуації не виключають можливості програмування за деякими параметрами відповідних дій суб'єктів попереджувальної діяльності. Звичайно, важко розраховувати на можливість розробки типового плану, придатного для всіх без виключення випадків і категорій осіб, що відповідає всім вимогам, що пред'являються до такого роду планам. Разом з тим, не можна заперечувати певного практичного значення приблизних планів індивідуального попередження, розроблених з урахуванням деяких типових ситуацій.

Загальний підхід до вироблення названих планів полягає в тому, що планування заходів повинно відповідати таким основним напрямкам.

1.  &nbsp Знайомство з особистісними та іншими характеристиками суб'єкта злочину, його навколишнім середовищем:

вивчення особистості, тобто отримання інформації про всіх описаних вище ознаки, що характеризують особу;

вивчення навколишнього середовища в усіх сферах життєдіяльності (місце проживання, навчання, роботи, проведення вільного часу);

проведення ознайомлювальних бесід з обличчям і його родичами;

відвідування особи за місцем проживання, знайомство з соціально-побутовими умовами його життя;

відвідування особи за місцем роботи, навчання, знайомство на нинішні там умовами, при необхідності - бесіди з найближчим оточенням, адміністрацією.

2. Реалізація заходів індивідуального попередження:
регулярні зустрічі з подучетним і проведення виховних бесід (зустрічі можуть проводитися за місцем проживання, навчання, роботи, проведення дозвілля, у приміщеннях міліції і т. д.);

здійснення контролю за поведінкою особи за місцем проживання шляхом опитування родичів, сусідів, працівників житлових установ і т. п.;

здійснення контролю за поведінкою особи за місцем навчання, роботи за допомогою адміністрації, найближчого оточення, а також на основі аналізу офіційної інформації про його поведінку;

при необхідності надання допомоги у працевлаштуванні, поліпшення умов життя, навчання, у проведенні вільного часу;

залучення до індивідуальної роботи інших осіб, здатних зробити позитивний вплив, та інших заходів переконання і допомоги.

3. Прийняття заходів щодо запобігання і припинення правопорушень неприступної характеру і малозначних злочинів:

заходи примусового характеру, що дають змогу вчасно припинити правопорушення неприступної характеру для того, щоб попередити вчинення злочинів (притягнення до адміністративної відповідальності, обмеження дієздатності, примусове лікування, приміщення в спеціальні навчально-виховні заклади та ін);

заходи щодо захисту об'єктів можливого злочинного посягання подучетного (нейтралізація ситуацій, які сприяють вчиненню конкретного злочину).

4. Прийняття заходів щодо запобігання задумують і підготовлюваних злочинів:

схилення особи до відмови від вчинення злочинів шляхом впливу на саме особа, на навколишнє його негативну мікросередовище (розвінчування, ізоляція лідерів кримінальних груп, роз'єднання кримінальних груп і т. п.);

залучення особи до відповідальності за незначні злочини з тим, щоб запобігти тяжкі злочини;

Захист суб'єктів можливого злочинного посягання (консультування, надання допомоги у встановленні охоронної сигналізації, при необхідності - організація охорони можливої жертви);

усунення або нейтралізація обставин, які сприяють вчиненню злочину.

5. Контроль та перевірка ефективності заходів індивідуального попереджувального впливу:

направлення запитів про поведінку особи за місцем роботи, навчання, проживання;

опитування сусідів, родичів, знайомих, адміністрації про поведінку та спосіб життя суб'єкта злочину;

опитування експертів і інші методи прогнозування індивідуального поводження подучетного, інших заходів інформаційного характеру.

6. Підготовка матеріалів для зміни статусу подучетного
(зняття з обліку; направлення до суду, в спеціальні навчально-виховні заклади, лікувальні установи; встановлення, зміни або скасування обмежень і т. п.).