Суспільство як предмет кримінологічного вивчення

Люди живуть не тільки в певній країні, але і на земній кулі, що існують у Всесвіті. За образним висловом Ін-діри Ганді, космос починається біля порога будинку. Зараз дана обставина все більше враховується різними фахівцями. Зокрема, отримали широке визнання теорії академіка Вернадського про ноосферу, професора Чижевського - про вплив сонячної активності на поведінку людей. Слід згадати про те, що вже наприкінці XIX ст. активно вивчався вплив на злочинність космічних, фізичних, кліматичних та інших факторів. Були виявлені цікаві взаємозв'язку особливостей поведінки людей і магнітної обстановки, кліматичні умови. Однак, коли мова йде про вплив на злочинність космічних, атмосферних, кліматичні факторів, слід враховувати хоча б такий безперечний факт: вони впливають на все населення, але лише невелика його частина скоює злочини. Отже, ці чинники, хоча і можуть бути пов'язані зі злочинністю, але не причинно. Ще на початку XX ст. Г. Тард писав: «Фізичне пояснення злочину в міру людського прогресу з кожним днем втрачає своє значення, тоді як соціальне постійно робиться глибше і повніше» 1.

Тому при вивченні не детермінації злочинності в цілому, а саме причинності виділяється соціальний фактор - людське суспільство.

При аналізі суспільства відбувається умовне розмежування двох його складових: населення і того соціального середовища, в якій формуються і живуть люди.

Як відзначається в літературі, поняття «соціальне середовище» означає сукупність «всіх тих суспільних обставин, діяльності і відносин, які оточують особистість і надають активну (пряме або непряме, стихійне або свідоме) вплив на її свідомість і поведінку» 1.

Кримінологи виділяють соціальну середовище з 70-х рр.. Однак довгий час вони при цьому або взагалі не уточнювали, що розуміється під соціальною средой2, або вживали як ідентичні поняття «суспільство» і «соціальне середовище» 3, або під

соціальним середовищем розуміли лише «соціальне середовище особисто-сті» 4.

Поряд з цим відзначається оперування такими категоріями, як «об'єктивні умови суспільного розвитку» 5, «громадське життя" 6, «макроструктура суспільства» 7, «соціальні умови» 8, «суспільні відносини базисного і надбудовних по-рядку» 9, та іншими.

Вживання поняття «соціальне середовище» видається найбільш коректним. Дане поняття характеризує:

конкретне своєрідність суспільних відносин в даних просторово-часових умовах (наприклад, Росія періоду перебудови, Україна періоду реформ і т. п.);

комплексність відповідних соціальних умов матеріального і духовного характеру. Звичаї, традиції, стереотипи поведінки, громадську думку - це для населення, різноманітних соціальних груп такий же реальний, об'єктивний чинник,

як і матеріальні умови життя, і закон, з якими вони повинні рахуватися.

Коли кримінолог оперує терміном «соціальне середовище», він повинен мати на увазі якусь визначеність суспільних відносин як з точки зору їхньої прив'язки до певних просторово-тимчасових параметрах, так і в плані розгляду їх як взаємодіючих матеріальних і духовних компонентів, об'єктивного і суб'єктивного факторів.

Саме соціальне середовище визначає особистісні характеристики людей, соціально-психологічні характеристики різних соціальних груп, породжує певну мотивацію поведінки, обрання конкретних засобів досягнення цілей.

Коли мова йде про злочинності, тим більше організованої, кримінолог зобов'язаний пояснити причини усвідомленого вибору значною частиною населення кримінального шляхи вирішення їхніх проблем і чому саме злочинний шлях відповідними особами оцінюється як найбільш переважний і результативний з точки зору поставлених цілей.

Іншими словами, ідучи від злочину, злочинності, кримінолог прагне до виявлення тих характеристик соціального середовища, які є причиною подібного переваги.

І тут необхідно враховувати складні механізми продукування злочинності соціальним середовищем: в одному і тому ж суспільстві формуються різні типи особистості з різними типами поведінки, в тому числі й ті, злочинним і різко протистояли злочинному, тому що люди в суспільстві по-різному вирішують свої проблеми, неоднозначно реагують на соціальні зміни. Спостерігається й інше: характеристики соціального середовища змінилися, а поведінку людей продовжує визначатися тим самим її станом. Або орієнтоване на майбутнє, бажане або очікуване стан соціального середовища.

Соціальна середа вивчається в кримінології: у взаємодії з характеристики особистості, її різних типів; в розрізі її різних рівнів; в динаміці; з урахуванням диференціації різних сфер життєдіяльності; з використанням такого методичного прийому, як умовне виділення злочинності в якості щодо самостійного, цілісного явища.

Отже, об'єктом вивчення є характеристики:

а) соціального середовища;

б) різних груп населення, різноманітних соціальних типів лич
ності;

в) процесів і умов взаємодії соціального середовища і
особистості, різних їх типів.