Особливості боротьби з загальнокримінальної корисливої злочинністю

Попередження загальнокримінальної корисливої злочинності має будуватися з урахуванням особливостей детермінаціонного, у тому числі причинного, комплексу даного виду злочинності. Можна говорити про необхідність створення в принципово нових соціально-економічних умовах і нової теорії попередження злочинності проти власності.

«Обвальне» впровадження і зміцнення соціально-економічної формації, яка породжує корінні причини злочинності, і підтримка, захист, відстоювання цієї формації владою, всією потужністю державних і спрямовуються державою суспільних сфер не дозволяють не тільки з необхідною повнотою, планомірно і ефективно здійснювати заходи, орієнтовані на усунення корінних причин злочинності, але навіть ставити питання про такі заходи. Це пов'язано з тим, що зазначені заходи обов'язково повинні зазіхати на явища, що складають основу ринкових відносин, явища, без яких ринкові відносини об'єктивно не в змозі існувати.

Крім того, історія Росії, інших країн історія, де розвиток ринкових відносин не переривається вже кілька століть, сучасне становище в країнах з самими цивілізованими ринковими відносинами підтверджують, що корінні причини злочинності, носіями яких є ці відносини, не усунути. Відповідно, загальнокримінальної корислива злочинність - найбільш розповсюджене явище кримінальне і в цих державах.

Кримінологічні неспроможна пропагувалася ідея про те, що в міру розвитку ринкових відносин і остаточного переходу розподільних функцій до власників власності зникнуть об'єктивні умови протиправних діянь проти власності або зменшиться їх масштаб, тобто що ці відносини можуть з'явитися стихійним регулятором і в справі боротьби з корисливою злочинністю проти власності. Ідеї і дії влади явно суперечили теорії та історичної практиці. Вони створювалися, з одного боку, задля забезпечення політичної мети, з іншого - обгрунтування для неприйняття необхідних заходів щодо боротьби з корисливою злочинністю.

Значною мірою відповідь на питання, в чому має полягати попередження вказаного виду злочинності існування в умовах ринкових відносин, дає вищезазначений нормативний акт «Державна стратегія економічної безпеки Російської Федерації (Основні положення)». У ньому визначено напрямки діяльності федеральних органів державної влади, в тому числі по відношенню до явищ, які становлять у сукупності причинний комплекс загальнокримінальної злочинності проти власності. Деякі зі сформульованих в акті запобіжних заходів можна віднести до економічних та соціальних, деякі - до заходів організаційних, інших - до заходів загального характеру, спеціальним.

Стратегія попередження полягає в локалізації явищ, що утворюють причинний комплекс загальнокримінальної корисливої злочинності, в а також запобігання або пом'якшення наслідків дії даних явищ.

З цією метою передбачається здійснення (з використанням моніторингу та прогнозування зазначених факторів, що а також встановлення певних критеріїв і параметрів стану економіки) заходів, які могли б забезпечити здатність економіки функціонувати в режимі розширеного відтворення (і, отже, більш низького рівня безробіття), стійкість фінансової системи, інших заходів щодо зміцнення і розвитку ринку, економічних відносин. До числа таких заходів включені питання: "Про прийнятному рівні життя населення та можливість його збереження; про недопущення виходу показників рівня бідності, майнової диференціації населення і безробіття за кордону, максимально допустимі з позицій соціально-політичної стабільності суспільства; про доступність для населення освіти, культури, медичного обслуговування, побутових, комунальних та інших послуг.

До числа заходів, що мають спеціальну спрямованість, зазначеним нормативним актом віднесено: створення економічних і правових умов, що виключають криміналізацію суспільства і всіх сфер господарської та фінансової діяльності, захоплення кримінальними структурами виробничих і фінансових інститутів, їх проникнення в різні структури влади; експертиза рішень, що приймаються з фінансових і господарських питань з позицій економічної безпеки, обов'язкове проведення а також з тією самою метою експертизи законодавчих або інших нормативно-правових актів при їх підготовці.

В цілому до положень Державної стратегії економічної безпеки відповідали Федеральні цільові програми щодо посилення боротьби із злочинністю, що утверджувалися постановами Уряду Російської Федерації. У програмах, у тому числі, передбачалися наступні спеціальні заходи, пов'язані з боротьби з загальнокримінальної корисливими злочинами проти власності, їх окремими видами:

проведення комплексних оперативно-розшукових заходів щодо запобігання корисливих посягань на художні, історичні та інші культурні цінності; з перевірки дотримання правил обліку, зберігання, використання, вивезення за кордон, повернення з-за кордону культурних цінностей; щодо посилення їх збереження та виконання законодавства про відповідальність за недотримання правил поводження з ними;

впровадження сучасних технологій нанесення маркувальних знаків на транспортні засоби на заводах-виробниках;

створення інформаційного банку даних про фізичних та юридичних осіб, що проходять за оперативними матеріалами і кримінальних справах про розкрадання грошових засобів з використанням підроблених платіжних документів;

розробка системи заходів щодо організації боротьби з незаконним використанням об'єктів інтелектуальної власності;

розробка заходів щодо виявлення фальшивих грошей, фінансових документів і цінних паперів, усуненню їх виготовлення й обігу.

Програми містять та попереджувальні соціальні заходи, пов'язані з загальнокримінальної корисливої злочинності. До таких заходів відносяться:

правова інформація про діяльність правоохоронних органів, засоби і методи самозахисту населення;

розробка заходів щодо підвищення рівня матеріальної бази сирітських, соціально-реабілітаційних та корекційних установ;

поліпшення житлових, побутових умов багатодітних та малозабезпечених сімей;

створення спеціальних служб для дітей, які залишилися без засобів існування;

розробка та реалізація заходів щодо забезпечення соціальної зайнятості підлітків і молоді, безробітних і бездомних, біженців та вимушених переселенців, раніше судимих та інших осіб, позбавлених постійних доходів і джерел існування;

внесення пропозицій про створення державних гарантій працевлаштування працездатної частини зазначеної категорії громадян незалежно від стану ринку праці;

створення центрів реабілітації осіб, які займаються бродяжництвом та жебракуванням;

здійснення заходів щодо розвитку мережі установ для соціальної допомоги особам, що опинилися без певного місця проживання і занять.

Разом з тим легко помітити, що всі перераховані заходи не вважають і не можуть вважати метою усунення корінних причин загальнокримінальної корисливої злочинності. Але не займаючись усуненням цих причин, неможливо ставити питання про ефективну боротьбу із зазіханням на чуже майно, про захист прав та інтересів власників та інших осіб, яким на законних підставах належить майно. У цьому полягає парадокс, не протиріччя, а саме парадокс, з якими суспільство, громадяни, правоохоронні органи будуть стикатися постійно.

Оздоровлення умов життєдіяльності членів суспільства повинно поєднуватися з цілеспрямованим виховним впливом на людину в напрямі формування в нього системи цінностей, установок, переконань, що відповідають закріпленим в нормативній системі. З цієї точки зору прямо крим-генного пропаганда вседозволеності, допустімюсті використання будь-яких коштів для досягнення цілі. Істотна роль антиалкогольної та антінаркоманііноі пропаганди, а також заходів щодо соціальної реабілітації п'яниць, алкоголіків.

Необхідно також посилення зовнішнього соціального контролю: систем охорони квартир, установ, автомобілів; використання в цих цілях новітніх технологій. У той же час, не менш значима і позиція очевидців злочинів, потерпілих, їх готовність повідомити про злочини, що дати правдиві свідчення.

З метою зниження впливу фактору віктимна слід поширювати інформацію про способи дії злочинців з

тим, щоб громадяни вели себе завбачливо в конкретних умовах. У кінцевому рахунку, поки існує корислива злочинність, людині потрібно враховувати його для мінімізації можливості стати потерпілим.

Крім того, боротьба з загальнокримінальної корисливої злочинністю значною мірою залежить від результативності боротьби із організованою, професійної, рецидивної злочинністю, бродяжництвом.