Попередження злочинності неповнолітніх

Головним напрямком діяльності у боротьбі зі злочинністю неповнолітніх є її предупрежденіе2. Остання представляє складний комплекс різноманітних заходів попереджувального впливу. Метою попередження даного виду злочинності є не тільки й не стільки досягнення і збереження зниження кількості злочинів, скільки соціальне і моральне оздоровлення підростаючого покоління, якому належить визначати майбутнє країни.

Виходячи з цієї мети попередження злочинності неповнолітніх спрямовано на вирішення таких завдань:

1) здійснення та захист прав і законних інтересів неповнолітніх, охорона їх життя і здоров'я, забезпечення оптимальних умов формування особистості, усунення джерел негативного впливу на умови життя і виховання;

2) підтримання соціального порядку і захист суспільства від правонарушающего поведінки неповнолітніх;

3) сприяння у реалізації та соціальної адаптації неповнолітніх, що характеризуються асоціальним або протиправною поведінкою.

Система учасників (суб'єктів) профілактики злочинів неповнолітніх з необхідністю включає:

1) органи влади і управління;

2) інститути соціального виховання, саме а родину, школу, культурної установи, досягав об'єднання і т. п.;

3) органи соціального захисту, медичної та правової допомоги дітям, які знаходяться в скрутній життєвій ситуації або потрапили в екстремальні життєві несприятливі обставини;

4) правоохоронні органи та їх спеціалізовані
служби.

Результативність профілактики пов'язана з її своєчасністю, тому важливе значення набуває рання профілактики-ка1. Її завданнями є залучення батьків в педагогічне виховання, будову дітей у міру необхідності в інтернати, групи продовженого дня; направлення дітей на лікування і т. п.

Раннє попередження злочинів неповнолітніх також здійснюється за допомогою заборонних та низки обмежувальних заходів (заборону продажу неповнолітнім тютюнових виробів, алкогольної продукції і т. д.).

У даний час боротьба зі злочинністю неповнолітніх передбачає координацію зусиль різних державних і суспільних інститутів, у тому числі правоохоронних органів. У зв'язку з цим пріоритетними напрямами їх діяльності в галузі боротьби зі злочинами неповнолітніх, а також із злочинами проти інтересів неповнолітніх повинні стати:

1) соціальна профілактика розглянутих злочинів, що включає комплекс заходів, спроможних усунути негативні соціальні явища, які породжують злочинність неповнолітніх. До них, зокрема, можна віднести стабілізацію політичної та економічної ситуації в країні, скорочення офіційної та прихованого безробіття, підвищення видатків державного бюджету на соціальну сферу, активну пропаганду кримінального закону і т. д.;

2) спеціальне попередження злочинів, спрямованих проти інтересів неповнолітніх. З метою поступового усунення умов, які сприяють вчиненню злочинів

неповнолітніми, необхідно комплексно підходити до боротьби з пияцтвом, алкоголізмом та наркоманією як в цілому, так і конкретно по відношенню до сім'ї і неповнолітніх. Це має полягати в використанні правових, економічних, соціальних та ідеологічні заходів профілактики, а також у диференціації та індивідуалізації виховної роботи з конкретними особами:

правозастосовна діяльність, заснована на дотриманні законності;

правотворча діяльність державних органів, що передбачає вдосконалення конституційних, кримінальних, адміністративних і цивільно-правових норм, що регулюють питання відповідальності дорослих осіб за посягання у відношенні неповнолітніх;

організаційно-методичне забезпечення боротьби зі злочинами неповнолітніх, що полягає в розробці і прийнятті спеціальних нормативних актів відомчого характеру, методичних матеріалів, проведення занять із службової підготовки особового складу органів внутрішніх справ, інших правоохоронних органів, а також інших суб'єктів спеціального попередження;

3) безпосередня профілактика полягає в організації служби соціальної допомоги, залученні до адміністративної та кримінальної відповідальності дорослих, що роблять негативний вплив на неповнолітніх, влаштування в дитячі установи неповнолітніх, які втекли з дому через важку обстановки в сім'ї.

Одними з найважливіших заходів профілактики злочинів серед неповнолітніх є заходи попередження рецидиву злочинів, які включають:

діяльність спеціалізованих інспекторів по лінії карного розшуку, слідчих, прокурорів, суддів, спрямовану на усунення причин та умов, які сприяють вчиненню злочинів неповнолітніми, використання судочинства у виховних цілях;

своєчасне вилучення зброї та знарядь злочинів у раніше засуджених неповнолітніх;

правову та моральну підготовку до життя на волі неповнолітніх засуджених, які підлягають звільненню з місць позбавлення волі, а також подальший контроль за їх поведінкою.

Концептуальні засади та конкретні заходи загальносоціальних реалізації профілактичних завдань визначають численні закони і підзаконні нормативні акти, включаючи федеральні закони від 10 квітня 2000 № 51-ФЗ «Про затвердження Федеральної програми розвитку освіти», від 21 Травня 1999 № 120-ФЗ «Про основи системи бездоглядності та профілактики правопорушень неповнолітніх» а також Закон України від 22 серпня 1993 № 848 «Про реалізації Конвенції ООН про права дитини та Загальної декларації про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей», Указ Президента РФ від 16 серпня 1992 № 1075 «Про першочергові заходи в галузі молодіжної політики» та ін

Крім того, діють ратифіковані Російською Федерацією міжнародні конвенціі1. Наприклад, у Конвенції про права дитини немає прямого згадки про профілактику злочинності, але здійснення положень цього міжнародного договору у всій повноті з'явилося б найбільш гуманним і ефективним рішенням проблеми злочинності неповнолітніх.

Права неповнолітніх, викладені в Конвенції, відображені в Керівних принципах ООН, що стосуються попередження злочинності неповнолітніх. Так, забезпечення рівня життя, що гарантує фізичний, розумовий, духовний, моральний, соціальний розвиток, доступ до освітній системі і культурних цінностей, змістовне дозвілля і відпочинок є одночасно і правами неповнолітніх (Конвенція), та елементами загальносоціальних заходів профілактики (Керівні принципи). Обидва документи містять заходи, спрямовані на відновлення соціального справедливості по відношенню до дітей з різних соціальних верств, що професійною мовою кримінологів називається спільними заходами профілактики злочинності (допомога малозабезпеченим та багатодітним сім'ям; гнучка система освіти, що відповідає різноманітним потребам; концентрація особливої турботи у складні і перехідні періоди життя підлітка, наприклад при закінченні школи і на початку трудової діяльності, зміну місця проживання, особливо в умовах вимушеної міграції, та ін.)

24 вересня 2003 Радою Європи була прийнята Рекомендація «Про нові методи роботи з неповнолітніми правопорушниками і про ролі правосуддя по справах неповноліття-них» 2. У відповідності до ст. 15 Статуту Ради Європи Комітет

міністрів Ради Європи при розробці Рекомендації Rec (2003 р.) прийняв до уваги, зокрема, що прийняті заходи по боротьбі з молодіжною злочинністю повинні спиратися на багатопрофільний міжвідомчий підхід і розроблятися з урахуванням всього комплексу соціальних факторів, що впливають на формування особистості на різних рівнях: індивідуальному, родинному, шкільному та громадському. При цьому зазначено, що вікова група повноліття, встановлена законом, не завжди відповідає дійсному віку досягнення зрілості, а тому до молодих повнолітніх правопорушників повинні застосовуватися методи з профілактики та попередження правопорушень, ідентичні методів, що застосовуються до неповнолітніх злочинців. Підкреслено, що деякі категорії неповнолітніх правопорушників, такі як представники етнічних меншин, дівчата та молодіжні угруповання, мають потребу в програмах спеціальних заходів.

У Росії, як і в ряді інших країн з перехідної еконо-мікой1, головна профілактична завдання - забезпечити всім представникам юного покоління рівні можливості для «старту» у доросле життя - поки не виконується. Разом з тим в державній соціальній політиці в останні роки знову намітилася певна послідовність в цьому напрямку. Реалізація Національного плану передбачає посилення адресності планованих заходів і концентрації дій по найбільш болючим аспектам становища дітей, ефективних заходів профілактики соціального неблагополуччя. Продовжено до 2004 р. президентська програма «Діти Росії», за які входять до неї федеральним цільовими програмами розроблені нові заходи до 2008 р.2

Діяльність усіх органів та організацій, що здійснюють попередження злочинів серед неповнолітніх, повинна бути скоординована, для того щоб забезпечити чітке розмежування їх компетенції, здійснення спільних заходів і обмін інформацією.