Попередження злочинності в екстремальних ситуаціях
Ефективність попередження злочинів в чому залежить від рівня підготовленості співробітників до дій у складних, конфліктних ситуаціях, знання законодавства і вміння максимально використовувати його можливості з метою забезпечення правопорядку.
Цілями застосування кримінального та адміністративного законодавства в екстремальних ситуаціях природного і соціального характеру є:
охорони забезпечення законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, інтересів суспільства і держави;
стимулювання законослухняного поведінки суб'єктів правовідносин, що припинення протиправної поведінки, організація загальної та індивідуальної профілактики;
усунення причин та умов виникнення ситуації, викликаною дією (бездіяльністю) фізичних осіб, у тому числі використання превентивних можливостей закону;
забезпечення невідворотності відповідальності та покарання за діяння, що стали приводом, причиною або результатом події;
ліквідація наслідків, локалізацію вогнищ виникнення, стабілізація ситуації, що виникла в результаті події;
забезпечення безпеки (скорочення ризику) учасників охорони правопорядку.
Основні групи правових норм та інститутів, найчастіше вживаних і використовуваних в екстремальних умовах:
а) інститути Загальної частини УК, що виключають злочинність
діяння (гл. +8): необхідна оборона, завдання шкоди при за
триманні особи, яка вчинила злочин, крайня необхідність, обгрунтований ризик, виконання наказу чи розпорядження і т. д., також а норми про приготування, замах на злочин, добровільну відмову від вчинення злочину;
можливості попереджувального застосування інституту необхідної
оборони в ситуаціях відкрито збройних посягань, перш за все в умовах масових заворушень, звільнення заручників, припинення актів тероризму;
б) кримінально-правові норми, що стимулюють розкриття злочинів, так звані заохочувальні норми, зокрема
щире розкаяння, явка з повинною, запобігання винним шкідливих наслідків вчиненого злочину, добровільна здача зброї та ін;
в) норми Особливої частини КК про відповідальність за вчинення тяжких злочинів. Це насамперед тероризм, організація чи участь у незаконних збройних формуваннях, викрадення судна повітряного або водного транспорта, бандитизм,
організація злочинного співтовариства (злочинної організації),
масові заворушення, вбивство, замах на життя співробітника правоохоронного органа, дезорганізація нормального
діяльності установ, що забезпечують ізоляцію від суспільства, розпалювання національної, расовою або релігійної ворожнечі
та ін;
г) норми про відповідальність за дії, що сприяють
виникненню епідемій, епізоотій чи перешкоджають їхньому
ліквідації;
д) норми про відповідальність за дії, що порушують правила експлуатації джерел підвищеної небезпеки, і їх
протиправне використання; за розкрадання вогнепальної зброї, боєприпасів і вибухових речовин;
д) норми про відповідальність за вчинення інших злочинів у стихійного районах або суспільного лиха, наприклад за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність та іншу антигромадську поведінку, хуліганство, інші
норми з так званої подвійної превенції.
На жаль, вказані кримінально-правові норми та інститути на практиці застосовуються не завжди, непослідовно або із запізненням.
Багато в чому кримінально-правова підкріпленням боротьба служить системи заходів економічного, політичного, ідеологічного, організаційної, психологічного характеру. В умовах, що створилися ситуацій незвичайності, спонтанності їхнього розвитку і найчастіше непередбачуваності наслідків необхідно особливо звертати увагу на те, що вимога неухильного дотримання законності застосовуваних заходів включає як їх сувору індивідуалізацію, так і безумовність і рішучість припинення правопорушень.
Під час оцінювання з правової точки зору бездіяльності співробітника правоохоронного органа в екстремальній ситуації необхідно з'ясовувати, чи була реальна можливість вибірково поведінки. Злочинно лише таке бездіяльність, коли у відповідній ситуації є можливість вибору варіанту поведінки на основі правильного розуміння ситуації, що склалася і бачення альтернатив її можливого розвитку.
Невідкладне, демонстративне, голосне, адекватне прийняття правових заходів на стадіях зародження і розвитку заворушень сприяє зниженню їх тяжкості, запобігає переростання групових порушень громадського порядку в масові безлади. Невикористання законних заходів впливу відносно первинних злочинних діянь неминуче призводить до їхнього розростання в кількісних і якісних показниках. Це, у свою чергу, посилює напруженість між правоохоронними органами та громадянами, збільшує на протидію з боку найбільш агресивних представників юрби, посилює негативні наслідки події, звужує межі діяльності правопріменітеля, залишаючи в подальшому за ним лише необхідність використання крайніх, силових заходів впливу.
Однією з умов ефективності є попередження злочинів комплексний підхід до вирішення цієї проблеми, що полягає в єдності загального та спеціального попередження злочинності.
Перерахуємо заходи попередження злочинів в екстремальних ситуаціях.
1.   Швидке та ефективне усунення наслідків руйнувань і забезпечення звичного способу житті людей, пріоритетне вирішення питань соціально-економічного характеру, забезпечення контролю за цільовим витрачанням фінансових і матеріальних ресурсів, що направляються в регіон екстремальній ситуації.
2. Прийняття спеціальних заходів щодо посилення соціального контролю (охорона місць зберігання матеріальних цінностей, залучення недержавних структур охорони, включаючи участь місцевого населення в охороні правопорядку, тощо).
3. Прийняття правових заходів, що відповідають особливим умовам, або криміналізація діянь, які раніше не чинилися. Так, в останні роки встановлена кримінальна відповідальність за тероризм, захоплення заручників, організацію і активну участь у масових заворушеннях, інших групових порушеннях громадського порядку. Саме закон є правовою основою організації та проведення необхідної профілактичної роботи.
4. Широка пропаганда заснованих на законі коштів розв'язання складних, конфліктних проблем в екстремальних ситуаціях (у тому числі зазначених у законі), а також застосування закону, особливо норм про відповідальність за організацію і участь у масових заворушеннях. При цьому висвітлюються як карають аспекти закону, так і його можливості щодо стимулювання суспільно корисної поведінки. Така робота здійснюється з використанням засобів масової інформації та шляхом проведення індивідуальних бесід з потенційними учасниками можливих ексцесів.
Чи виправдовує себе практика гласного судового розгляду кримінальних справ про злочини, скоєні в ході масових соціальних конфліктів.
Взагалі дуже значимі гласність дій правоохоронних органів, що рівень обізнаності населення про правила поведінки в екстремальних умовах (перш за все в період режиму надзвичайного стану). Першорядне значення набуває робота з роз'яснення населенню обставин того, що відбулося події, мотивів запровадження посилених заходів охорони громадського порядку, положень законів та підзаконних актів, що регламентують діяльність державних органів і громадян в умовах, що склалися. Дефіцит офіційної інформації призводить до виникненню психологічних станів, що характеризуються масовим страхом перед реальною або уявною небезпекою, панічними настроями. Свій внесок в це вносить і частина засобів масової інформації, свідомо поширюють неправдиву інформацію. Завдання працівників правоохоронних органів у подібних ситуаціях полягає в оперативному, гласно, достовірному, наступальному доведенні до населення інформації про оперативну обстановку, стан злочинності, прийнятих органами влади заходи щодо забезпечення громадського порядку та притягнення винних осіб до встановленої відповідальності, а також у вихованні у
громадян поваги до норм права і застосовують їх органам влади.
5. Великі надії на швидке розв'язання збройного
конфлікту покладалися на постанови Державної Думи
про амністію. На жаль, помітного впливу на вирішення
конфлікту амністії не оказалі1.
Особливість правоохоронної діяльності зумовлена також наявністю значної кількості громадян, що тимчасово залишають місце свого постійного проживання. Так, тільки на територію Республіки Інгушетія з території Чеченської Республіки в кінці 1999 - початку 2000 р. з'явилося близько 200 тис. тимчасових переселенців. Основне завдання державних органів у подібних ситуаціях полягає в забезпеченні життєдіяльності переселенців, законному розподілі направляються до зони лиха матеріальних, фінансових і продовольчих ресурсів.
6. Профілактична робота серед підлітків та молоді,
своєчасне застосування норми про відповідальність дорослих
за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.
Неповнолітні зазвичай становлять у середньому 30-50% від
числа осіб, що скоюють злочини в умовах масових заворушень, що беруть участь у групових порушеннях громадського
порядку, і 15-20% - від числа засуджених по даній категорії
справ.
Втягнення неповнолітніх у групових порушень громадського порядку в більшості випадків (60%) відбувається через прилучення до вживання спиртових напоїв, наркотичних засобів, до азартних ігор. Це характерно і для фактів участі підлітків у масових заворушеннях.
Значно профілактичний вплив на неповнолітніх, що входять до молодіжних груп антигромадської орієнтації. Основними напрямками профілактики втягнення неповнолітніх у вчинення злочинів є індивідуальна профілактична робота з неповнолітніми, схильними до участі у злочинах; виявлення та ізоляція дорослих лідерів, що схиляє неповнолітніх до протиправної поведiнки; винесення офіційних попереджень особам, що допускають порушення громадського порядку, негативно характеризується за місцем проживання; виявлення і оперативна розробка найбільш криміногенних мікрорайонів, пунктів збору підлітків і молоді, місць зберігання зброї та предметів злочинів; висування та перевірка у справах про самостійно скоєних підлітками злочини версій про що передував залученні їх дорослими в протиправну поведінку.
7. Суворе і неухильне застосування федерального законодавства у разі виникнення колізій та суперечностей з законотворчістю в суб'єктах Російської Федерації. Єдність правового простору в умовах федеративного устрою держави є найважливішою умовою попередження на ранніх стадіях кримінальних проявів в умовах екстремальності соціального характеру.
Складна ситуація, що склалася в Північно-Кавказькому регіоні, вимагає посилення уваги до огранізованних діяльності злочинних формувань, що створюються за етнічним принципом, продовження комплексу антитерористичних заходів, виявлення каналів фінансування бандформувань і терористичних угруповань, у тому числі з-за кордону.
Попередження злочинів, що здійснюються в екстремальних ситуаціях, тісно пов'язано з необхідністю кримінологічного та кримінально-правового прогнозування.
Грамотне та своєчасне застосування передбачених законодавством заходів здатне попередити виникнення екстремальних ситуацiй, а при їх виникненні - максимально знизити заподіюється шкода. При аналізі причин недостатньої застосованості або бездіяльності права норм дуже важливо, не обмежуючись тільки критикою законом, розглядати також причини недостатньої ефективності його застосування. Вони можуть бути пов'язані з ресурсним забезпеченням, позицією населення, деформацією правової психології самих правопріменітелей.