Вихідні поняття

Своєрідність предмета і методів макроекономічного аналізу обумовлює використання в макроекономіці понять, які не зустрічаються у мікроекономіці. Вони будуть вводитися поступово протягом всього навчального курсу. Тут розкриємо зміст тільки деякі основні макроекономічних категорій.

Як узагальнюючих показників результатів функціонування національної економіки за певний період застосовують такі агреговані параметри, як валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт, чистий національний продукт, національний дохід і наявний дохід.

Валовий внутрішній продукт - це сума доданих цінностей, створених за певний період всіма виробниками, що ведуть виробництво на території країни. При цьому під доданою вартістю розуміють різницю між виручкою і цінністю матеріальних витрат на виробництво і реалізацію продукції. Оскільки послуги держави не отримують ціннісної оцінки, то його внесок у створення ВВП вимірюється величиною заробітної плати, виплаченої державним службовцям.

Валовий національний продукт - це ВВП мінус сума доданих цінностей, створених на території країни за допомогою використання факторів виробництва, що належать іноземцям, плюс сума доданих цінностей, вироблених за кордоном за рахунок чинників, що належать громадянам даної країни. У цілком закритій економіці ВВП дорівнює ВНП.

Чистий національний продукт - це ВНП за вирахуванням амортизації. Остання являє собою еквівалент розміру знецінення основного капіталу за період.

При визначенні всіх перерахованих показників результативності функціонування національної економіки використовують ринкові ціни. З мікроекономіки відомо, що ринкові ціни благ без залишку розкладаються на факторні доходи: заробітну плату, процент, ренту і підприємницький дохід. Але так воно є тільки в тому випадку, якщо держава не вдається до непрямих податків і субвенціями. Перші підвищують ціну кінцевої реалізації, другі знижують її. Тому, щоб дізнатися величину створеного за період національного доходу - суму всіх факторних доходів, треба з ЧНП, обчисленого в цінах реалізації, відняти непрямі податки і додати субвенції. Інакше кажучи, національний доход є ЧНП, виміряний у «очищених» цінах факторів виробництва, які є розрахунковими величинами і не використовуються в ринкових угодах. Чистий національний продукт у ринкових цінах можна розглядати як суму результатів економічної діяльності приватного сектора - національного доходу і держави - сальдо непрямих податків та субсидій.

Окрім непрямих держава стягує прямі податки і соціальні відрахування з доходів домашніх господарств і фірм, а також здійснює соціальні виплати і субсидіює деякі види виробництва. Якщо з НД відняти прямі податки та відрахування і додати субсидії виробництва, то вийде найбільш цікавий для споживачів показник - наявний дохід.

У деяких випадках, наприклад при визначенні кількості грошей, необхідних для нормального функціонування економіки, приходиться використовувати показник сукупного суспільного продукту (СВП), який є сумою цін усіх вироблених за рік товарів і послуг; СОП перевищує ВВП на величину імпорту і проміжного продукту ( ПП), під яким мають на увазі цінність товарів й послуг, спожитих у процесі виробництва ВВП.

Короткі висновки

Розподіл сучасної економічної теорії на дві складові частини - Мікроекономіка та макроекономіка - засноване на різниці проблем, що становлять предмет вивчення кожної з них, і на використанні, поряд із загальними, специфічних методів дослідження. У мікроекономіці досліджують, як ринок вирішує аллокаціонние і дистрибутивні завдання громадського господарства, а макроекономіка зосереджується на природі кон'юнктурних коливань і чинники економічного зростання.

Особливістю макроекономічного аналізу є оперування агрегованими економічними категоріями. При макроекономічному підході національну економіку розглядають як взаємодія чотирьох суб'єктів (сектору домашніх господарств і підприємницького, держави та решти світу) на чотирьох ринках

(благ, праці, грошей і фінансів). Стан, при якому господарські плани, намічені економічними суб'єктами в межах своїх бюджетних обмежень, виявляються спільно здійсненними на всіх ринках, називають загальним економічним рівновагою. Для прогнозування господарської кон'юнктури і вироблення економічної політики держави важливо виявити умови досяжності і стійкості загальної економічної рівноваги.

Основним методом макроекономічного аналізу є економіко-математичне моделювання народногосподарських процесів. При побудові макроекономічних моделей система взаємодії економічних суб'єктів та їхня реакція на зміни господарських умов описуються за допомогою поведінкових, технологічних, інституційних і дефініціонних функцій. Головними ендогенними параметрами макроекономічних моделей є національний дохід, рівень зайнятості, рівень цін, ставка заробітної плати та ставка відсотка.

Кількісну оцінку результатів функціонування національної економіки здійснюють на основі спеціальної системи показників: валового внутрішнього продукту, чистого національного продукту, національного доходу. Для визначення реальних величин економічних показників потрібно їх номінальне значення розділити на рівень цін.