Характеристика секторів побутової інформації

Інакше йде справа на ринку побутової інформації, четвертому макросекторе ринку інформації, - рівень його розвитку можна оцінити як набагато нижчий. Основна причина - відсутність для споживачів вибору джерел повідомлень (того чи іншого засобу масової інформації), який (вибір) регулювався б не тільки змістом відомостей, а й ціною їх придбання. Що стосується даних загально-орієнтаційної характеру (політична, економічна, культурна, спортивна і т. п. інформація для населення), сегментація споживачів починає вимальовуватися цілком виразно. Достатньо порівняти кількість постійних читачів різних газет і журналів в умовах безлімітной передплати на 1991 р.: відносно мало втрат зазнали газети «Праця», «Комсомольська правда», «Аргументи і факти», які пишуть «про все», а багато читачів втратили спеціалізовані видання - «Литературная газета», «Правда», «Учительская газета», «Советская культура», «Урядовий вісник». Підвищення цін на підписні газети і журнали в 1992 - 1995 рр.. чітко виявило читацькі уподобання, сегментований ринок.

У цих умовах нашим видавцям необхідно звернути увагу на принципи «газети майбутнього», сформульовані дослідницькою групою «Міннесота опіньон Рисерч»: 1) створити більш дохідливий стиль письма; 2) відповідати різних рівнів сприйняття; 3) стати більш корисною кожному читачеві; 4) стати більш захоплюючої; 5) відповідати на запити окремих читацьких груп. Останній принцип передбачає добре знання своїх читачів, ту саму сегментацію ринку, про яку сьогодні редакції взагалі-то лише здогадуються.

Побутова інформація про ринок споживчих товарів - це насамперед реклама. Десятиліття дефіциту й інші причини зумовили своєрідне ставлення до реклами нашого населення яке донедавна вважало, що рекламується лише поганий товар, хороший же реклами не потребує. Зіграла безумовно свою роль і пропаганда довгі роки подавала зі знаком мінус відомості ролі реклами в ринкової економіці.

У результаті в нашій країні частка всієї торгівлі в ціні товару становила в 1990 р. 7,6%, у ФРН - 25, Англії - 30, США - 35%. З названих 7,6% частка витрат на власну рекламу виражалася знову ж таки одиницями відсотків. Рекламні витрати на душу населення 1990 були рівні 5 р. за рік. Для порівняння: Швейцарія - 458 дол., США - 451, Фінляндія - 298, всього ж країнах Заходу середньому - 52 дол. у год на душу

населення. Нині цей сектор інформаційного ринку став одним найдинамічніше розвиваються чинності обєктивних причин повязаних з глибшим входженням Росії ринок.

Інформаційне забезпечення працевлаштування. Попит на інформацію про ринок праці обіцяє вирости, причому двосторонньо - і підприємств і працівників. Проте неважко здогадатися, що систему державних центрів з працевлаштування і перенавчанню спіткає доля «старих» компетенції ЦЗ, якщо її роботу не увійдуть елементи ринкової організації виробництва вiдповiдних інформації якщо взаємодія регіональних організацій з роботодавцями та безробітними не стане економічно вигідним як тем, так та іншим. А це стане можливим, якщо в результаті використання послуг регіональних центрів скоротиться «час простою» як робочих місць, так і працівників і вигоди, отримані субєктами (роботодавцем і безробітним), будуть для кожного з них більше, ніж плата за послугу такого центру.

При такому розумінні економічного боку роботи посередників на ринку праці недивно поява недержавних організацій, виконуючих ті ж функції особливо для немасовий професій, де важлива дуже точна «підгонка» працівника до робочого місця. Йдеться про агенції для акторів, науковців через включенням їх в тимчасові трудові колективи, менеджерів, функціональних фахівців-управлінців тощо Виникнення подібних організацій створює конкуренцію державним центрам працевлаштування, що не зможе не поліпшити загальну ситуацію в даному секторі побутової інформації.

Процес формування недержавною мережі посередників уже почався: р. Москва - кооператив «Синус» інформаційна служба «Лоліта» інформаційний центр при кооперативі «Рандеву» (пристрій на роботу кооператив або СП) незалежна асоціація «Исток» (допомога виїжджаючим з країни постійне проживання) консалтингова фірма «вакант »(підбір кадрів, консультування у підприємництві) і т. д.

Схожа технологія роботи властива і службам знайомств, також вийшли на ринок поряд з державними організаціями.

Через близькості технологій очікується і появи комплексних організацій, забезпечують пошук роботи дружина, різних контактів по інтересах форм навчання та підвищення кваліфікації тощо

Нині простежується тенденція розширення функцій різних фірм з працевлаштування. Від простого інформування про вакантні робочих місцях наявності необхідних фахівців вони переходять до цілеспрямованій підготовці, використовуючи різні форми: перекваліфікація, підвищення кваліфікації навчання за окремими курсами, наприклад за новими положенням в податковому законодавстві тощо Така навчання організується або заявками фірм або з ініціативи фізичних осіб, прагнучих працевлаштуватися самостійно.