Конкурентні ринки для продуктових атрибутів

Модель монополістичної конкуренції не розглядає, як виробники диференціюють свою продукцію. Проте багато продуктові розходження можуть бути кількісно виміряні. Незважаючи на те що продукти різноманітні, більшість основних характеристик їх цілком можна порівняти. Таким чином, загальна ціна продукту може розбита на декілька складових: одна ціна на кожну характеристику.

Фірма може спробувати покращити своє становище за допомогою здійснення продуктової диференціації - додавати або виділяти нові якості товару і призначати більш високу ціну за свій товар.

Ця концепція вперше була запропонована Лестером Теслер, 1 а її ідеї стосовно моделі монополістичної конкуренції - Келвіном Ланкастером.2 Модель Ланкастера вже обговорювалася в главі 4 (параграф 4.10). Побудова моделі виходить з того, що виводить споживач корисність швидше з характеристик, ніж з самих благ, і здатний купити самий бажаний набір характеристик, комбінуючи певним чином товари та послуги.

Модель Ланкастера. Припустимо, що Z% і Z2 по осях ординат і абсцис являють собою дві характеристики якості продуктів монополістично конкурентної групи. Тим самим продукт кожної фірми утворює атрибутивну комбінацію і розташований на окремому промені, що походить із початку координат: так, чотирьом різних продуктів відповідають точки А, В, С і D. Графік ілюструє набір переваг: покупець придбає єдиний продукт тільки в тому випадку, якщо його крива байдужості ([/) торкнеться одного з зламів кордону характеристик (точка С на графіку).

Проте індивід покращить свій добробут, якщо лінія U торкнеться кривої між точками С і D. Це може статися, якщо кількість пропонованих продуктів істотно збільшиться (різноманітність продуктів - це теж економічне благо).