Функція і лінія пропозиції
На відміну від попиту пропозиція відображає іншу сторону ринкових відносин - надходження товарів на ринок для їх продажу або обміну на інші економічні блага. Якщо попит формують покупці, то пропозиція - продавці.
Пропозиція на ринку є результатом виробництва і відображає бажання виробників продати свій товар.
Пропозиція виникає, коли даний економічний субєкт буде готовий провести операцію з продажу даного доставленого на ринок товару. Обсяг (величина) пропозиції визначається максимальною кількістю якого-небудь товару, яку бажає продати на ринку окремий продавець або група продавців в одиницю часу за даних умов.
Як і попит, обсяг пропозиції є потоком, що протікає в часі.У звязку з цим треба чітко віддавати собі звіт, до якогось періоду часу стосується ця величина пропозиції.
Функцію пропозиції, побудовану з урахуванням умов (чинників), можна подати так:
Qf = у + е, Р. + E2Ps + е3Рс + е4Л + е5К + е6Г + е7С + е & Е + е9М, (2.6)
де Qf - пропозиція цього товару г,
у - частина обсягу пропозиції, яка визначається екзогенно або змінними, спеціально не згаданими у функції пропозиції;
е,, е2, ... е9 - коефіцієнти функції пропозиції, що ілюструють граничне вплив кожної незалежної змінної на предлагаемо кількість -
го блага; | |
Р. | - Ціна пропонованого товару г; |
Р 5 | - Ціна товару-субститута; |
Р З | - Ціна комплементарного товару; |
R | - Ціни ресурсів; |
До | - Рівень технології; |
Т | - Податки та субсидії; |
З | - Природні умови; |
Е | - Очікування виробників; |
М | - Кількість продавців. |
Функція пропозиції визначає пропозицію залежно від впливають на нього безлічі різних факторів.
Проведемо з функцією пропозиції маніпуляції, подібні до тих, які ми здійснили з функцією попиту, тоді функцію пропозиції від ціни (або лінію речення) можна записати наступним чином:
0? = В + е (Рг (2.7)
Як і у випадку з попитом, функцію пропозиції можна висловити трьома традиційними способами: графічним, табличним і аналітичним. Якщо функція лінійна, то її можна описати у вигляді:
Pf - c + dxQ, (2.8)
де с - довжина відрізка, який лінія пропозиції відсікає на осі ординат; d - показник угла наклона лінії пропозиції до осі абсцис.
Очевидно, що лінія пропозиції може бути й нелінійної. Нормальна лінія пропозиції має позитивний нахил, що свідчить про прямій залежності між вартістю і кількістю пропонованого продукту.
Як і у випадку зі попитом, зміна ціни, товару викликає переміщення значень кількості товару вздовж лінії пропозиції, а зміна інших факторів зрушує лінію пропозиції вправо і вниз (якщо пропозиція збільшується) чи вліво і вгору (якщо пропозиція зменшується).
Поведінка кривої пропозиції може повідати економісту багато про що. Наприклад, переміщення по кривій пропозиції вправо і вниз може зявитися наслідком зниження податків чи нарахування виробництва дотацій. А може бути результатом збільшення ефективності виробництва, підвищення конкурентоспроможності.
Оглядаючись на перші кроки «реформаторського уряду" Є. Т. Гайдара, можна відзначити, що він пішов протилежним шляхом: різко підвищило ціни на енергоресурси та транспортні перевезення під приводом «доведення їх до світового рівня». В результаті витрати виробництва і транспорту драматично зросли. Лінія пропозиції різко зрушила вліво і вгору, й тим самим було завдано першого нищівного удару по конкурентноздатності вітчизняного виробництва. Слідом за цим було завдано і ряд інших ударів, після чого вітчизняне виробництво почало нагадувати недобитої мамонта.
Звернемо увагу на одну обставину. Мова йде про так званий «закон пропозиції».У низці вітчизняних підручників з мікроекономіки стверджується, що такий закон (прямий звязок між ціною і кількістю пропонованого продукту) існує.
Автори інших підручників займають в цьому питанні більше обережну позицію і зовсім не згадують про існування такого закона.2
І нарешті, існує ще одна група авторів, яка більш-менш категорично заперечує даного існування закона.3
Проблема полягає в тому, що крива пропозиції веде себе набагато більш «капризно», ніж крива попиту.
Виходячи з цих міркувань було би більш обачно утриматися від затвердження існування закону пропозиції, так як стійкого звязку (як у випадку з попитом) між ціною і кількістю товару не спостерігається.