Реформи в країнах Східної Азії в рамках моделі КПВ

Найбільш успішне економічне реформування у XX столітті здійснили країн Східної Азії (Японія, Южная Корея, Тайвань, а останнім часом - Китай і Вєтнам). Стратегія економічних реформ у цих країнах звелася до наступних заходів.

Спочатку країни Східної Азії зосередили свої зусилля на політиці їм-портозамещенія споживчих благ: збільшенні виробництва національної аграрної продукції, одягу, взуття, предметів повсякденного вжитку.

У міру насичення внутрішнього ринку вітчизняними товарами країн Східної Азії перейшли на стратегію експортної експансії даних видів виробництв, переходячи до виробництва все більш високотехнологічних продуктів. Жодна з галузей не оголошувалася «зайвою», а тому приреченою на «конверсію. Згодом, досягши рівня високих конкурентних можливостей, такі країни, як Японія і Тайвань, почали позбавлятися від застарілих технологій і цілих галузей. Але ці заходи здійснювалися за чітко розробленими програмами, а вивільняються національні ресурси направлялися в нові перспективні сфери виробництва.

Радянська індустріалізація 1930-х рр.. проводилась по-іншому: спочатку за рахунок предметів споживання створювалися галузі засобів виробництва. І, на жаль, це так і залишилося догмою радянської влади впродовж усього періоду її існування: сфера виробництва предметів споживання залишилася на правах бідної родички.