Роль неправових норм у міжнародному правотворчого процесу

Правотворчого процесу спирається на наявний досвід. Все живе за краще йти випробуваним шляхом. Досвідченим шляхом відбираються найбільш доцільні правила поведінки. Це спрощує прийняття рішення, економить сили. У міжнародних відносинах роль неформальних стандартів поведінки дуже значна. У цілому держави воліють чинити так, як прийнято. Звичне поведінка зустрічає менше опору, ніж несподіване. Так, відбираються виправдали себе правила, утворюючи норми звичаю (usage), міжнародної ввічливості (comitas gentium), тобто правила, прийняті в практиці, але не мають юридичну силу. Такі правила можуть лягти в основу як звичайних, так і договірних норм. Здавна відома істина - право створюється досвідом (leges experientia facit).

Ми підійшли до ще однієї особливості формування сучасного міжнародного права. Мається на увазі зростаючий вплив на цей процес інших, неправових міжнародних норм. До них, крім звичаю і ввічливості, належать політичні та організаційні норми, традиції, рекомендаційні норми.

Особливо відзначимо посилення ролі норм міжнародної моралі. Моральний рівень міжнародного права стає вище. Юридичні наслідки цієї тенденції важливі. Закріплюють досягнутий рівень моральності й гуманності міжнародно-правові норми вважаються чинними, незважаючи на значні розбіжності з практикою. Постанови Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 далеко не завжди дотримувалися у післявоєнних конфліктах, і тим не менше їх авторитет навіть для не беруть участь у них держав незаперечний.

Сказане підтверджується і практикою Міжнародного Суду ООН, рішення якого виявляють у цьому питанні певну тенденцію. Суд часто ігнорує недостатність доказів загальної практики в тих випадках, коли вважає, що моральні, гуманні принципи заслуговують на визнання державами як правових.

Серйозне практичне значення набув принцип справедливості. Міжнародний Суд ООН обгрунтовує свої рішення посиланнями на справедливість. Зв'язок із нею все частіше зустрічаються і в договорах. Прикладом можуть служити випадки розподілу природних ресурсів і розмежування морських просторів. Виключно велика роль принципу справедливості у формуванні сучасного міжнародного економічного права.