Інтерпол 2

Інтерпол - офіційне скорочене найменування Міжнародної організації карної поліції, штаб-квартира якої розташована у Франції, в м. Ліоні. Беруть участь у ній практично всі країни. СРСР став членом в 1990 р. Росія знайшла членство в правонаступництва порядку. Своє членство оформили й інші колишні радянські республіки. Нині діючий Статут Інтерполу набув чинності в 1956 р.

Цілями Інтерполу є:

а) забезпечення широкого взаємодії всіх органів кримінальної поліції в рамках внутрішнього законодавства і в дусі Загальної декларації прав людини;

б) створення та розвиток закладів, які можуть сприяти попередженню кримінальної (на відміну від політичної) злочинності та боротьби з нею.

При цьому підкреслюється, що йдеться перш за все про міжнародної злочинності. Тут ми стикаємося зі специфічним поняттям міжнародного злочину. Воно не включає такі злочини, як злочину проти світу військові злочини, злочину проти людства. Мова йде лише про загальнокримінальної злочинах, включаючи і деякі конвенційні.

Принципами Інтерполу є повага законодавства держав і міжнародного права, неприпустимість втручання у діяльність політичного, військового, релігійного чи расового характеру.

Головними органами є Генеральна Асамблея, Виконавчий комітет і Генеральний Секретаріат. У своїй діяльності Інтерпол спирається на Національне центральне бюро (НЦБ), що створюються у що беруть участь країнах.

Інтерпол збирає та систематизує кримінально-розшукову криміналістичну та іншу інформацію; бере участь у міжнародному розшуку; постачає інформацією національні поліцейські служби. Основні напрямки діяльності:

- Боротьба зі злочинами проти особистості й власності;

- Боротьба із організованою злочинністю та тероризмом;

- Боротьба з незаконною торгівлею зброєю, наркотиками, дорогоцінними металами і камінням;

- Боротьба з торгівлею людьми, проституцією;

- Боротьба зі злочинами сексуального та іншого характеру у відношенні неповнолітніх;

- Боротьба з шахрайством і підробкою;

- Боротьба зі злочинами в сфері економіки та кредитно-фінансовій галузі.

Інформаційна діяльність Інтерполу включає розсилку розшукових карт, що містять установчі дані, що описують зовнішність, що містять фотографії, відбитки пальців осіб, які перебувають в розшуку. Розповсюдження також карти-повідомлення, що містять відомості про міжнародних злочинців, а також карти на осіб, зниклих безвісти, та карти на непізнаний труп, карти вкраденої власності. Розсилається інформація про нові та викликають особливий інтерес способи вчинення злочинів.

НЦБ крім зв'язків із Генеральним секретаріатом Інтерполу підтримують зв'язки з НЦБ інших країн, а також з різними установами своєї країни.

У Росії НЦБ функціонує у відповідності до Положення про нього. Воно Засновано в системі МВС. Його начальник міністром призначається і звільняється. Основне завдання НЦБ - забезпечення взаємодії органів внутрішніх справ РФ з аналогічними органами інших країн у боротьбі зі злочинністю, у забезпеченні дотримання вітчизняного законодавства і загальноприйнятих прав та свобод людини. У країні НЦБ тримає зв'язок з такими органами, як прокуратура, митна та імміграційна служби.

НЦБ Інтерполу надсилає Генеральному секретарю та іншим НЦБ прохання про надання даних про злочини та злочинців, а також приймає від них аналогічні прохання і організує їх виконання. Інформує НЦБ правоохоронні органи не тільки Російської Федерації, але і країн СНД про вимоги та умови міжнародної співпраці в боротьбі зі злочинністю, про практику взаємодії в цій галузі.

В нашій країні, як і в деяких інших країнах, зв'язки органів МВС з органами інших країн здійснюються через НЦБ. Щоб регулювання таких зв'язків Інтерпол рекомендує укладення спеціальних угод. Типове угода такого роду схвалено Інтерполом.