Міжнародно-правовий режим замкнутих або напівзамкнуті морів

Замкнутим або напівзамкнуті морем вважається затока, басейн або море, оточені двома або більше державами і сполучені з іншим морем або океаном через вузький прохід або складаються повністю або головним чином з територіальних вод і економічних зон двох або більше прибережних держав. Такі, наприклад, Чорне, Балтійське і Середземне моря. Море, оточене територією двох або більше держав та не має виходу в Світовий океан, вважається прикордонним озером.

Правовий режим замкнутого або напівзамкнене моря визначається прибережними державами на основі загальновизнаних норм міжнародного права. Зазвичай правовий режим таких морів регулюється міжнародними угодами прибережних держав з урахуванням інтересів їхніх безпеки, прав і інших інтересів, а також свободи судноплавства для риболовних і торгових суден усіх країн. Наприклад, правовий режим Чорного моря визначається багатосторонньої Конвенцією, укладеної в 1936 р. в Монтре (Швейцарія), Балтійського моря - договорами країн Балтійського басейну XVII-XIX ст., Останнім з яких був Копенгагенський трактат 1857

Режим замкнутих і напівзамкнуті морів передбачає певні обмеження або повна заборона плавання у них військових кораблів країн, які не є прибережними в даному море. Наприклад, відповідно до Конвенції про режим Чорноморських проток 1936 неприбережних до Чорного моря країни можуть мати у морі у мирнийчас суду Загальними тоннажем не більше 30 000 т. У відповідності зі ст. 123 Конвенції ООН з морського права 1982 р. держави, омивані замкнутими або напівзамкнуті морями, повинні співпрацювати одна з одною в здійсненні своїх прав і виконанні своїх обов'язків. З цією метою вони повинні або безпосередньо (наприклад, шляхом укладання двосторонніх або багатосторонніх договорів), або через відповідну регіональну організацію прагнути: а) координувати управління живими ресурсами моря, їхнє збереження, розвідку й експлуатацію; б) координувати здійснення своїх прав і обов'язків у відношенні захисту та збереження морського середовища; в) координувати політику проведення наукових досліджень і здійснювати там, де це доцільно, спільні програми наукових досліджень в даному районі; г) запрошувати, коли це доцільно, інші заінтересовані держави або міжнародні організації для співробітництва з проблем управління ресурсами замкнутих або напівзамкнуті морів.

Ведення промислу риби та інших морських тварин у цих морях зазвичай встановлюється встановлюють міжнародні правила рибальства багатосторонніми або двосторонніми угодами заінтересованих держав. Так, наприклад, в Балтійському морі режим рибальства регулюється відповідно до Конвенції про рибальство та збереження живих ресурсів в Балтійському морі і Бельт 1973; у Чорному морі - Угодою між урядами СРСР, НРБ і СРР про рибальство на Чорному морі 1959; в Середземному морі - в рамках Генеральної ради з рибальствав Середземному морі. Підписання цих угод і створення міжурядових рибохо-господарським організацій пояснюються зацікавленістю цих прибережних держав у підтримці максимально стійкої відповідальності за збереження цих ресурсів та їх раціональне використання та визнанням необхідності тіснішого і широкого співробітництва держав у цій області.

З метою охорони середовища замкнених і напівзамкнуті морів прибережні держави уклали відповідні угоди.

У 1974 р. на дипломатичній конференції схвалена Конвенція по захисту морського середовища району Балтійського моря. У 1982 р. Конвенція була переглянута. Конференція повноважних представників прибережних держав Середземного моря в 1976 р. схвалила Конвенцію про захист Середземного моря від забруднення. У 1978 р. Бахрейн, Іран, Ірак, Оман, Саудівська Аравія уклали Конвенцію про охорону та поліпшення морського середовища та прибережних районів. У 1983 р. ряд держав Карибського басейну: Колумбія, Гренада, Гондурас, Ямайка, Мексика, Нікарагуа, Антильські острови, Панама, Сент-Люсія, США, а також Франція і Венесуела - підписали Конвенцію і План дій з охорони морського середовища району Карибського моря .

Правовий режим Каспійського моря визначений Договором між РРФСР і Персією від 26 лютого 1921 р. У відповідності зі ст. XI цього Договору визнано право судів обох сторін на вільне плавання в Каспійському морі під своїм прапором. У жовтні 1927 р. у Москві підписана Угода між СРСР і Іраном про експлуатацію рибнихпромислів південного узбережжя Каспійського моря. У березні 1940 р. СРСР і Іран підписали Договір про торгівлю і мореплаванні. При підписанні Договору сторони обмінялися листами, згідно з якими Каспійське море було радянським і іранським морем. В останні роки проводяться інтенсивні заходи з розробки та укладення конвенції про режим Каспійського моря і конвенцій про режим різних видів діяльності в цьому басейні.