Придбання і втрата громадянства. Подвійне громадянство

Громадянство набувається кількома способами, в тому числі за народженням, в результаті натуралізації, в порядку відновлення в громадянстві(Реінтеграція), пожалування, в результаті оптації.

Придбання громадянства за народженням грунтується на трьох принципах.

Перший - принцип «права крові». Дитина набуває громадянство держави батьків незалежно від місця народження дитини. Застосовується в більшості держав Європи та Азії.

Другий - принцип «права грунту». Дитина набуває громадянство держави, на території якого він народився, незалежно від громадянства його батьків. Застосовується в більшості країн Латинської Америки.

Третій принцип - змішаний, який поєднує обидва вищеназвані. Дитина отримує громадянство держави його батьків незалежно від місця народження; дитина іноземних батьків, який народився на території країни, яка застосовує принцип «права грунту», автоматично стає громадянином держави місця народження. Змішаного принципу дотримуються багато країн світу, в тому числі Великобританія, Індія, США, Франція.

У Російській Федерації основним способом набуття громадянства за народженням є принцип «права крові». У той же час громадянство Росії набуває дитина, коли обидва його батька, що проживають на території Російської Федерації, є іноземними громадянами або особами без громадянства, за умови, що дитина народилася на території Російської Федерації, а держави, громадянами яких є його батьки, не надають йому своє громадянство (подп. «г» п. 1 ст. 12 Федерального закону «Про громадянство Російської Федерації» 2002 р. зі змінами та доповненнями від 17 жовтня 2003 р.). Дитина, яка знаходиться на території Російської Федерації і батьки якогоневідомі, стає громадянином Російської Федерації у разі, якщо батьки не з'являться протягом шести місяців з дня його виявлення (п. 2 ст. 12 Федерального закону «Про громадянство Російської Федерації»).

Придбання громадянства в порядку натуралізації відбувається шляхом подання клопотання особи, що досягла повноліття і що володіє дієздатністю, якщо ця особа проживає на території даної держави протягом певного часу (5, 7 чи 10 років), знає державну мову цієї країни, прізнаетконстітуцію, має ства до існування ; при вступі в шлюб з іноземцем; при усиновленні дитини, коли він має громадянство іншої держави або є особою без громадянства.

У Російській Федерації встановлено п'ятирічний термін проживання на її території перед подачею клопотання про прийом до громадянства (подп. «а» п. 1 ст. 13 Федерального закону «Про громадянство Російської Федерації»). Цей термін скорочується до одного року за наявності хоча б однієї з таких підстав:

а) народження особи на території РРФСР і наявність у нього в минулому громадянства СРСР;

б) стан в шлюбі з громадянином Російської Федерації не менше трьох років;

в) наявність у непрацездатного особи дієздатних сина або дочки, що досягли віку вісімнадцяти років і мають громадянство Російської Федерації;

г) наявність у особи високих досягнень у галузі науки, техніки і культури; володіння особою професією або кваліфікацією, що представляють інтерес для Російської Федерації;

д) надання особі політичного притулкуна території Російської Федерації;

е) визнання особи біженцем в порядку, встановленому федеральним законом (подп. «а» - «е» п. 2 ст. 13 Федерального закону «Про громадянство Російської Федерації»)

Рішення про прийом до громадянства приймають компетентні органи держави, в тому числі відомство закордонних справ (Великобританія), президент країни (Російська Федерація).

Нерідко держави передбачають спрощений порядок прийому до громадянства для певної категорії громадян. У Російській Федерації іноземні громадяни та особи без громадянства, які досягли віку вісімнадцяти років і мають дієздатністю, має право звернутися із заявами про прийом до громадянства Російської Федерації у спрощеному порядку без дотримання п'ятирічного терміну проживання на території Російської Федерації, якщо зазначені громадяни та особи:

а) імеютодного непрацездатного батька, що має громадянство Російської Федерації;

б) мали громадянство СРСР, проживали і проживають у державах, що входили до складу СРСР, не отримали громадянства цих держав
і залишаються в результаті цього особами без громадянства.

До громадянства Російської Федерації приймаються у спрощеному порядку без дотримання умов щодо терміну постійного проживання на території Російської Федерації, знання російської мови, наявність засобів до існування і інших, передбачених п. 1 ст. 13 Федерального закону про громадянство Російської Федерації, дитина і недієздатна особа, є іноземними громадянами або особами без громадянства:

а) дитина, один із батьків якої має громадянство Російської Федерації, - за заявою цього батька та за наявності згодидругого з батьків на набуття дитиною громадянства Россііской Федерації. Така згода не вимагається, якщо дитина проживає на території Російської Федерації;

б) дитина, єдиний батько якого має громадянство Російської Федерації, - за заявою батьків;

в) дитина чи недієздатна особа, над якими встановлено опіку чи піклування, - за заявою опікуна чи піклувальника,
які мають громадянство Російської Федерації.

В даний час утвердилося правило, згідно з яким жінка при вступі в шлюб з іноземцем автоматично не втрачає свого громадянства, як це було раніше. Згідно з Конвенцією про громадянство заміжньої жінки 1957 жінка, виходячи заміж за іноземця, має право вибору: зберегти своє колишнє громадянство або прийняти громадянство держави чоловіка у спрощеному порядку.

Відновлення в громадянстві практикується державами у випадках, коли особи мали громадянство держави, потім його втратили, після чого знову захотіли його придбати. Згідно зі ст. 15 Федерального закону «Про громадянство Російської Федерації» 2002 р. іноземні громадяни та особи без громадянства, що раніше мали громадянство Російської Федерації, можуть бути відновлені в її громадянство. При цьому строк їх проживання на території Російської Федерації скорочується до трьох років.

Дарування громадянства надається громадянам, що мають великі заслуги перед даними державою. Ця практика почалася в кінці XVIII в., Коли Франція надала громадянство видатним іноземцям, що відзначилися в захисті завоювань Великої французької революції.

Оптації - вибір громадянства населенням території,яка переходить від однієї держави до іншої за угодою між останніми. При оптації кожен громадянин має право вибору: залишитися на колишній території, але придбати громадянство держави-наступника, або переїхати на іншу територію своєї держави, зберігши його громадянство.

Відповідно до Федерального закону «Про громадянство Російської Федерації» при зміні її Державного кордону відповідно до міжнародного договору Російської Федерації особи, що проживають на території, державна приналежність якої змінена, мають право на вибір громадянства (оптації) у порядку і строки, які встановлені відповідним міжнародним договором Російської Федерації (ст. 17).

При територіальних перетворення в результаті зміни відповідно до міжнародного договору Російської Федерації Державного кордону Російської Федерації громадяни Російської Федерації, які проживають на території, що зазнала зазначеним перетворенням, мають право зберегти або змінити своє громадянство відповідно до умов даного міжнародного договору (ст. 21 Федерального закону «Про громадянство Російської Федерації »).

При трансферт (перехід території від однієї держави до іншого) населення не питають, чи хоче воно вибрати громадянство. Населення просто передають іншому державі разом з територією. Наприклад, в 1990 р. при об'єднанні ФРН і НДР фактично був здійснений трансферт населення НДР, оскільки це держава перестала існувати як реальність.

Втрата громадянства відбувається при виході з нього внаслідок волевиявлення особи чи за причини позбавлення громадянства. Згідно з п. 4 ст. 4 Федерального закону «Прогромадянство Російської Федерації »її громадянин не може бути позбавлений громадянства Російської Федерації або права змінити його.

Слід зазначити, що в рамках ООН в 1961 р. була прийнята Конвенція про скорочення безгромадянства, що набула чинності 13 грудня 1975, в якій Російська Федерація не бере участь.

Подвійне громадянство - наявність у громадянина громадянства двох або більше держав. Подвійне громадянство в людини може з'явитися як у силу народження, так і в порядку волевиявлення відповідно до національних законів государств1.

Стаття 62 Конституції РФ передбачає, що її громадянин може мати громадянство іноземної держави відповідно до федерального закону або міжнародним договором Росії. Наявність у російського громадянина громадянства іноземної держави не применшує його прав і свобод і не звільняє від обов'язків, що випливають з громадянства Російської Федерації, якщо інше не передбачено федеральним законом або міжнародним договором Росії. Згідно з результатами загальноросійської перепису населення, проведеного в жовтні 2002 р., на момент перепису в Російській Федерації проживало 40 тис. осіб з подвійним громадянством.

Щоб уникнути додаткових труднощів при подвійному громадянстві держави нерідко домовляються між собою про укладення двосторонніх угод, в яких передбачають умови, за яких громадяни з подвійним громадянством лише в одній державі (там, де вони фактично проживають) несуть військову службу і платять податки.

Слід зазначити, що більшість державнеохоче йдуть на те, щоб їхні громадяни мали подвійне громадянство. Наприклад, серед держав - учасниць СНД тільки Туркменістан в грудні 1993 р. пішов на укладання договору про подвійне громадянство з Російською Федерацією. Через майже десять років, в квітні 2003 р., Російська Федерація і Туркменістан вирішили припинити дію вказаного договору.