Конвенції Міжнародної організації праці (МОП) у регулюванні трудових відносин

Конвенції МОП також є джерелами трудового права, що безпосередньо
застосовні при регулюванні трудових відносин. Наприклад, в п. 17 Постанови Пленуму
Верховного Суду від 17 березня РФ 2004 року № 2 "Про застосування судами Російської Федерації
Трудового кодексу Російської Федерації "зроблена посилання на п. 1 ст. 1 Конвенції № 29 про
примусової чи обовязкової праці. При регулюванні трудових відносин застосуванню
підлягають конвенції МОП, які ратифіковані державою нашим. В даний час
ратифіковані наступні конвенції МОП: +1) Конвенція № 10 про мінімальний вік
допуску дітей на роботу в сільському господарстві; 2) Конвенція № 11 про право на асоціацію та
обєднання трудящих у сільському господарстві; 3) Конвенція № 13 про застосуванні білила в
малярському справі; 4) Конвенція № 14 про щотижневий відпочинок на промислових підприємствах; +5)
Конвенція № 15 про мінімальний вік допуску підлітків на роботу як вантажників вугілля
або кочегарів на флоті; 6) Конвенція № 16 про обовязковий медичний огляд
дітей та підлітків, зайнятих на борту суден; 7) Конвенція № 23 про репатріацію моряків; 8)
Конвенцію № 27 про зазначення ваги важких вантажів, що перевозяться на суднах; 9) Конвенція № 29 про
примусове чи обовязкове праці; 10) Конвенція № 32 про захист від нещасних випадків
трудящих, зайнятих на навантаженні та розвантаженні суден; 11) Конвенція № 45 про застосуванні праці
жінок на підземних роботах в шахтах будь-якого роду; 12) Конвенція № 47 про скорочення робочого
часу до сорока годин на тиждень: 13) Конвенція № 52 про щорічні оплачувані відпустки; 14)
Конвенція № 58 про мінімальний вік допуску дітей на роботу в морі; 15) Конвенція № 59 про
мінімальний вік приймання дітей на роботу в промисловість; 16) Конвенція № 60 про
віці приймання дітей на непромислові роботи; 17) Конвенція № 69 про видачу суднових
кухарям свідоцтв про кваліфікацію; 18) Конвенція № 73 про медичний огляд
моряків; 19) Конвенція № 77 про медичний огляд дітей та підлітків з метою
зясування їх придатності до праці у промисловості; 20) Конвенція № 78 про медичний
огляд дітей та підлітків з метою зясування їх придатності до праці на
промислових роботах; 21) Конвенція № 79 щодо обмеження нічної праці дітей та підлітків на
непромислових роботах; 22) Конвенція

№ 81 про інспекції праці у промисловості й торгівлі; 23) Конвенція № 87 про свободу
асоціації та захист права на організацію; 24) Конвенція № 90 про нічну працю підлітків у
промисловості; 25) Конвенція № 92 про приміщення для екіпажу на борту суден, 26) Конвенція
№ 95 про охорону заробітної плати; 27) Конвенція № 98 щодо застосування принципів права на
на організацію та ведення колективних переговорів; 28) Конвенція № 100 про рівне
винагороду чоловіків та жінок за працю рівної цінності;

29) Конвенція № 103 про охорону материнства; 30) Конвенція № 105 про скасування примусових
ного праці; 31) Конвенція № 106 про щотижневий відпочинок в торгівлі та установах; 32) Конвенція
№ 103 про національні посвідчення особи моряків; 33) Конвенція № 111 про дискримінацію
в галузі праці і занять; 34) Конвенція № 112 про мінімальний вік для прийняття на роботу
моряків; 35) Конвенція № 113 про медичний огляд рибалок; 36) Конвенція № 115 про захист
трудящих від іонізуючої радіації;

37) Конвенція № 119 про постачання машин захисними пристроями; 38) Конвенція № 120 про гігієну в торгівлі та промисловості; 39) Конвенція № 122 про політику в галузі зайнятості; 40) Конвенція № 123 про мінімальний вік допуску на підземні роботи в шахтах і рудниках ;

41) Конвенція № 124 про медичний огляд молодих людей з метою виявлення
їх придатності до праці на підземних роботах у шахтах і рудниках; 42) Конвенція № 126 про
приміщеннях для екіпажу на борту риболовних суден; 43) Конвенція № 133 про приміщення для
екіпажу на борту суден; 44) Конвенція № 134 про запобігання виробничих нещасних
випадків серед моряків; 45) Конвенція № 138 про мінімальний вік для прийому на роботу; 46)
Конвенція № 142 про професійної орієнтації та професійної підготовки в області
розвитку людських ресурсів; 47) Конвенція № 147 про мінімальні норми на торговельних судах; 48)
Конвенцію № 148 про захист трудящих від професійного ризику, викликається забрудненням
повітря, шумом і вібрацією на робочих місцях, 49) Конвенція № 149 про зайнятість і умови
праці і життя сестринського персоналу; 50) Конвенція № 150 про регулювання питань праці:
роль, функції та організація; 51) Конвенція № 155 про безпеку та гігієну праці та
виробничому середовищі; 52) Конвенція

Про № 159 професійної реабілітації та зайнятості інвалідів; 53) Конвенція № 160 про статистику праці; 54) Конвенція № 156 про трудящих із сімейними обовязками; 55) Конвенція № 116 про частковий перегляд конвенцій МОП; 56) Конвенція № 162 про охорону праці при використанні азбесту; 57) Конвенція № 179 про найм і працевлаштування моряків; 58) Конвенція № 182 про заборону найгірших форм дитячої праці; 59) Конвенція № 137 про соціальні наслідки нових методів обробки вантажів у портах; 60) Конвенція № 152 про техніку безпеки та гігієну праці на портових роботах.

Нормативи перерахованих конвенцій МОП підлягають застосуванню при регулюванні трудових відносин. Однак при цьому слід пам `ятати, що вони можуть бути застосовані лише до відносин, які виникли після введення в дію Конституції РФ, прийнятий 12 грудня 1993 року. До цього моменту положення конвенцій МОТ безпосередньо під час регулювання трудових відносин не застосовувалися. Дані положення могли бути застосовані лише після їхнього включення в норми внутрішнього законодавства. В даний час на підставі ч. 4 ст. 15 Конституції РФ правила конвенцій МОП повинні безпосередньо застосовуватися при регулюванні відносин, що входять в предмет трудового права. Для цього не потрібно робити вдруге положень конвенцій МОП в нормах внутрішнього законодавства. Хоча до введення в дію Конституції РФ може бути застосовано лише положення конвенцій МОП, які були відтворені в нормах російського законодавства. Інші положення конвенцій МОП до зазначеного терміну не застосовувалися. Наприклад, Конвенція МОТ № 47 про скорочення робочого часу до сорока годин на тиждень (1935 р.) ратифікована 4 червня 1956. Однак до 7 жовтня 1992 року, тобто до набуття чинності змін, внесених до КЗпП РФ 25 вересня 1992 року, в нашій державі була встановлена робочий тиждень тривалістю 41 год. У зв `язку з цим працівники в період з 4 червня 1956 до 7 жовтня 1992 працювали сверхнорми, встановленої Конвенцією МОП № 47 про скорочення робочого часу до сорока годин на тиждень, щотижня по одній годині. Однак дана переробка не суперечила внутрішньому законодавству. Норми конвенцій МОП в той період безпосередньо не застосовувалися, тому вимоги працівників про оплату в підвищеному розмірі перероблених понад установлений названої Конвенції нормативу годин, тобто про визнання їх понаднормовою роботою, задоволенню не підлягають. Проте після прийняття Конституції РФ положення конвенцій МОП підлягають безпосередньому застосуванню. У звязку з чим при наявності протиріч між правилом, включеним в конвенцію МОП, та положеннями внутрішнього законодавства, застосуванню підлягають норми міжнародно-правової регламентації праці. Наприклад, в даний час на підставі внутрішнього законодавства працю військовослужбовців використовується на цивільних обєктах. Хоча в ст. 1 Конвенції МОТ № 105 про скасування примусової праці йдеться про те, що держава бере на себе зобовязання не використовувати примусова чи обовязкова праця як метод мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку. Військовослужбовець не може відмовитися від виконання дорученої йому командуванням роботи, тому що на службі він виконує обов `язки, для яких добровільно своїх послуг не пропонував. Тому використання осіб, які проходять строкову службу для виконання робіт на цивільних обєктах, є використанням праці військовослужбовців, не запропонували свої послуги добровільно для виконання обовязків, повязаних з проходженням військової служби, як метод використання робочої сили для потреб економічного розвитку. У наявності порушення положень названої Конвенції, яка має вищу юридичну силу, ніж внутрішнє законодавство, яке дозволяє залучати військовослужбовців до праці на цивільних обєктах. Більш того, у ч. 2 УФ. 2 Конвенції МОТ № 29 про примусове чи обовязкове працю йдеться про те, що праця осіб, що відбувають покарання за вироком суду, не може бути передано в розпорядження приватних осіб, компаній чи товариств. Це правило застосовується за аналогією і до праці військовослужбовців, призваних на військову службу, що повинні виконувати обовязки військової служби, а не створювати прибуток для приватних осіб. На підставі названих конвенцій МОП особи, які незаконно залучені до примусової праці, можуть вимагати відновлення порушеного права, а

також компенсації завданої моральної шкоди, оскільки в даному випадку порушується їх нематеріальне право вільно розпоряджатися своїми здібностями до праці, і не залучатися до виконання робіт, для виконання яких вони не запропонували добровільно своїх послуг.

Таким чином, перераховані ратифіковані конвенції МОП підлягають застосуванню при регулюванні трудових відносин, вони підлягають застосуванню і в тих випадках, коли норми російського законодавства вступають в протиріччя з їх приписами.

Однак не тільки ратифіковані конвенції МОП підлягають застосуванню на території Російської Федерації. В даний час діє Декларація МОТ про основоположні принципи і права у сфері праці від 18 червня 1998 року, що опублікована для офіційного застосування ( "Российская газета", 16 грудня 1998 року). У п. 2 названої Декларації йдеться про те, що всім державам - членам МОП, навіть якщо вони не ратифікували відповідні Конвенції МОП, мають зобовязання, що випливають із самого факту їх членства в МОП, дотримуватися, сприяти застосуванню і втілювати в життя принципи, що стосуються основоположних прав, що є предметом цих конвенцій. До числа таких принципів Декларація відносить: 1) свободу обєднання та дієве визнання права на ведення колективних переговорів; 2) скасування всіх форм примусової або обовязкової праці;

3) дієва заборона дитячої праці;

4) недопущення дискримінації в галузі праці та занять. У звязку з чим можна зробити висновок щодо
те, що на території Російської Федерації повинні застосовуватися не тільки ратифіковані
конвенції МОП, але й не ратифіковані конвенції МОП, в яких є норми, що
забезпечують реалізацію перерахованих принципів. З Декларації про МОП
основоположні принципи і права у сфері праці випливають такі юридично
значимі обставини, наявність яких тягне за собою виникнення у правопріменітелей
обовязки по застосуванню нератіфіцірованних конвенцій МОП. По-перше, таким
обставиною є наявність конвенції МОП, яка має в своєму змісті певний
правило поведінки. По-друге, до числа цих обставин відноситься наявність безпосередньої
звязку наявного в конвенції правила поведінки з реалізацією перерахованих принципів. По -
третє, такою обставиною необхідно назвати порушення перерахованих принципів при
регулювання праці у звязку з невиконанням правил поведінки, що є у змісті
нератіфіцірованной конвенції МОП. Практично в кожній конвенції МОП є положення,
які спрямовані на забезпечення принципу про неприпустимість дискримінації в галузі праці
і занять. У звязку з чим вони можуть бути застосовані при регулюванні трудових відносин.
Наприклад, Конвенція МОП підлягає застосування № 158 про припинення трудових відносин,
яка покладає на роботодавця тягар доведення наявності законної підстави для
звільнення працівників, а також не допускає припинення трудових відносин у звязку з
тимчасовою непрацездатністю. Очевидно, що правила цієї Конвенції покликані не
допустити дискримінації при проведенні звільнення працівників, у тому числі за ознакою
наявності у них тимчасової непрацездатності. Застосуванню підлягають і положення Конвенції
МОП № 173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності підприємця,
гарантують пріоритетне задоволення вимог працівників при неплатоспроможності
роботодавця в порівнянні з іншими привілейованими вимогами, зокрема, за
порівнянні до вимог держави та системи соціального страхування. Правила даної
Конвенції також покликані не допустити дискримінації прав працівників у порівнянні з іншими
кредиторами роботодавця в разі його неплатоспроможності.

Таким чином, на території Російської Федерації повинні застосовуватися норми не тільки ратифіковані конвенцій МОП, але і положення нератіфіцірованних конвенцій МОП, які спрямовані на реалізацію основних принципів і прав у сфері праці, які визначені як такі Декларації МОП про основоположні принципи і права у сфері праці .