Міжнародний правопорядок

Одну з характерних рис методу функціонування міжнародного права складає те, що вплив на міжнародні відносини виявляється в значній мірі шляхом створення та підтримки міжнародного правопорядку. Норми застосовуються в рамках загального правопорядку або правопорядку у певній галузі регулювання

Зростаюче значення міжнародного правопорядку приваблює до нього увагу науковців. Природно, висловлюються різні погляди. Найбільш поширеним і простим є розуміння, згідно з яким правопорядок представляє собою систему або сукупність правовідносин, що складаються відповідно до норм міжнародного права.

Як бачили ми, існує два розуміння правовідносин. В одному випадку цей особливий вид ідеологічних відносин, що становлять взаємозв'язок суб'єктивних прав і обов'язків; в іншому - це суспільні відносини, врегульовані правом. Відповідно, повинні існувати і два поняття правопорядку. У першому випадку це тільки юридичне явище - система суто правових відносин, у другому - це реальний стан відносин, закріплене міжнародним правом. У результаті ми маємо юридичний і фактичний правопорядок, у яких чимало відмінностей. В одному випадку - правова модель, в іншому - результати її перетворення в життя.

Поняття фактичного правопорядку близьке до поняття світового порядку. Але між ними і є різниця. Правопорядок дійсно висловлює і закріплює організаційну структуру світової спільноти, але разом з тим правопорядок є результат функціонування міжнародного права, його упорядковують дії.

Далеко не всім міжнародним відносинам кореспондують правовідносини, не кажучи вже про те, що право далеко не повністю охоплює навіть регульовані відносини. Життя багатше правовий моделі. Надлишкова юридизації міжнародному житті небажана. Правове регулювання вимагає значних витрат й тому має використовуватися тоді лише, коли це виправдано.

Існують концепції правопорядку, що включають у нього не тільки правовідносини, а й норми міжнародного права і навіть правосвідомість (В. Н. Лихачев). Нарешті, на думку деяких, правопорядком охоплюють майже всі правові явища (А. П. Мовчан). У такому випадку поняття правопорядку збігається з поняттям міжнародно-правової системи.

Загалом, можна запропонувати наступне визначення міжнародного правопорядку.

Міжнародний правопорядок - це система міжнародно-правових відносин, покликана надати спільноті держав структурну стійкість на основі цілей і принципів міжнародного права.

Правопорядок спирається на узгоджену систему цінностей. З огляду на значення правопорядку, він сам повинен бути віднесений до категорії загальнолюдських цінностей.

Міжнародний правопорядок історично обумовлений і визначається потребами не лише міжнародної системи, а й національних соціально-політичних систем. У світі сталися важливі зміни, що поставило в порядок денний створення нового світового порядку. Йде процес узгодження системи цінностей, яка буде покладена в основу його. На базі системи цінностей узгоджується концепція порядку, без чого він не може бути стійким. Все це знаходить відображення та закріплення в нормах міжнародного права, що є важливим інструментом творення нового світового порядку.

Головне полягає в тому, щоб реально замінити панування сили пануванням права. Для цього необхідна всеосяжна система безпеки, яка охопила б усі держави і забезпечила не тільки військову, але й інші види безпеки, включаючи правову. Правова безпеку означає, що кожній державі незалежно від його могутності забезпечено захист його прав і законних інтересів. Кожній людині, де б він не перебував, гарантуються права, передбачені міжнародним правом. У цьому позначається єдність правовий безпеки людини і держави.

Тенденція до зміцнення міжнародного правопорядку сприяє вдосконаленню правопорядку всередині держав. Сучасне міжнародне право стимулює формування і розвиток правових держав, гуманізацію та демократизацію правопорядком внутрішніх.