Переговори
Переговори являють собою прямий контакт сторін з метою досягнення взаємоприйнятного угоди.
Вони можуть вестися через звичайні дипломатичні канали або в формі спеціально скликаються нарад. Можлива також письмова форма, обмін листами. Результати переговорів зазвичай знаходять відображення у спільних комюніке, які не є договорами. Переговори повинні передувати застосування інших засобів вирішення спорів.
Переговори починаються за угодою сторін. Вступ до переговорів може бути й обов'язковим. Такі випадки передбачаються договорів. Відповідне розпорядження може міститися у рішенні арбітражу чи міжнародної організації.
Переговори мають ряд переваг у порівнянні з іншими засобами. Їх легше організувати, вони не вимагають значних витрат, головне а, не роблять негативного впливу на взаємовідносини сторін. Досвід свідчить про ефективність переговорів. За їх допомогою вирішується основна маса розбіжностей між державами.
Переговори можуть бути не тільки двосторонніми, але і багатосторонніми. Останні набувають широкого поширення. З'явилося поняття парламентської дипломатії, що означає багатосторонні переговори в рамках міжнародних органів та організацій.
У 1999 р. Генеральна Асамблея прийняла Резолюцію 53/101 "Принципи та установки для ведення переговорів". Резолюція підкреслює, що в ході переговорів державам слід керуватися відповідними принципами і нормами міжнародного права.
Переговори повинні бути сумісні з принципом досягнення задекларованої мети переговорів і сприяти цьому у відповідності з такими установками:
а) добросовісне ведення переговорів;
б) залучення до переговорів держав, інтереси яких безпосередньо зачіпаються;
в) необхідність дотримуватися взаємно погоджених рамок ведення переговорів;
г) вжиття заходів до підтримання конструктивної атмосфери на переговорах і утримання від кроків, здатних ускладнити або зірвати переговори;
д) сприяння досягненню головних цілей переговорів;
е) продовження роботи з досягнення взаємоприйнятного рішення у разі невдачі переговорів.
Консультації - різновид переговорів, що відрізняється простотою організації, меншою формальністю. Найчастіше вони передують офіційних переговорів. Багато договори передбачають врегулювання розбіжностей шляхом консультацій та переговорів.