Росія і міжнародні договори

Відповідно до п. 4 ст. 15 Конституції Російської Федерації загальновизнані принципи і норми міжнародного права і міжнародні договори Росії є складовою частиною її правової системи. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені законом, то застосовуються правила міжнародного договору

У Конституції 1993 закріплений порядок укладення та здійснення Російською Федерацією міжнародних договорів. Конституційні основи договірної діяльності Російської Федерації детально регламентовані Федеральним законом «Про міжнародні договори Російської Федерації», прийнятим Державною Думою 16 червня 1995 Цей Закон застосовується щодо міжнародних договорів Російської Федерації (міждержавних, міжурядових договорів і договорів міжвідомчого характеру) незалежно від їх виду та найменування (договір, угода, конвенція, протокол, обмін листами або нотами, інші види і найменування міжнародних договорів). Закон поширюється на міжнародні договори, в яких Російська Федерація є стороною як держави - правонаступниці СРСР.

Відповідно до Конституції (ст. 71) укладення, припинення і призупинення дії міжнародних договорів Російської Федерації знаходяться у веденні Російської Федерації. Міжнародні договори Російської Федерації укладаються з іноземними державами, атакож з міжнародними організаціями від імені Російської Федерації (міждержавні договори), від імені Уряду Російської Федерації (міжурядові договори), від імені федеральних органів виконавчої влади (договори міжвідомчого характеру).

Міжнародний договір Російської Федерації, що зачіпає питання, які належать до відання суб'єкта Російської Федерації, укладається за погодженням з органами державної влади зацікавленого суб'єкта Російської Федерації, на які покладено відповідну функцію.

Основні положення або проект міжнародного договору, що зачіпає повноваження суб'єкта Російської Федерації з предметів спільного ведення Російської Федерації і суб'єктів Російської Федерації, направляються федеральними органами виконавчої влади органам державної влади зацікавленого суб'єкта, на які покладено відповідну функцію. Надійшли пропозиції розглядаються при підготовці проекту договору. Неподання у визначений термін (як правило, не менше двох тижнів) відповіді не перешкоджає внесенню федеральним відомством пропозиції про укладення міжнародного договору Російської Федерації. Орган, прини-мающій рішення про підписання міжнародного договору, в даному разі зможе виключити або змінити положення проекту договору, що зачіпають повноваження суб'єкта, направити проект договору на узгодження органом державної влади зацікавленого суб'єкта або повернути відповідні документи федерального відомства з вимогою забезпечити узгодження з суб'ектом1.

Згода Російської Федерації на обов'язковість для неї міжнародного договору може виражатися шляхом підписання договору, обміну документами, які створюють договір; ратифікацію договору; затвердження договору; прийняття договору; приєднання до договору; застосування будь-якого іншого способу вираження згоди, про який домовилися сторони.

Рішення про згоду на обов'язковість для Російської Федерації міжнародних договорів приймаються органами державної влади Російської Федерації відповідно до їх компетенції, встановленої Конституцією Російської Федерації, Федеральним законом «Про міжнародні договори Російської Федерації», іншими актами законодавства Російської Федерації.

Згода Російської Федерації на обов'язковість міжнародного договору може бути виражене в відношенні не всього договору в цілому, а тільки його частини, що, однак, має бути передбачено в самому договорі або з чим повинні погодитися інші сторони.

Російське законодавство регламентує повноваження суб'єктів Російської Федерації з питань укладення угод про здійснення міжнародних та зовнішньоекономічних зв'язків. Відповідно до Федерального закону від 4 січня 1999 р. «Про координацію міжнародних і зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів Російської Федерації» органи державної влади суб'єкта РФ у межах повноважень, наданих Конституцією РФ, федеральним законодавством і законодавством суб'єктів РФ, мають право на укладення з іноземними партнерами угод з конкретних питань співробітництва. Проект такої угоди не пізніше ніж за місяць до підписання подається для узгодження до МЗС Росії, а при необхідності і в інші федеральні органи виконавчої влади. Тексти угод підлягають опублікуванню.

Відповідно до ст. 7 Закону від 4 січня 1999 р. угоди про здійснення міжнародних та зовнішньоекономічних зв'язків, укладені органами державної влади суб'єкта РФ, незалежно від форми, найменування і змісту не єміжнародними, міждержавними договорами.

Уряд РФ 7 лютого 2003 затвердив Положення про підготовку і підписання міжнародних міжурядових актів, які не є міжнародними договорами Російської Федерації.

Міжнародні акти (наприклад, декларації, меморандуми, спільні заяви, плани і програми співпраці) підписуються, як правило, Головою Уряду РФ або федеральним міністром. Особу, що очолює делегацію Уряду РФ на відповідних переговорах, при наявності прийнятого Урядом РФ рішення про підписання міжнародного акту не потрібно спеціального доручення Голови Уряду РФ Повноваження на підписання міжнародного акту не оформляються