Тлумачення договору

Види тлумачення. Тлумачення договору (точне з'ясування сенсу і змісту договору) може бути офіційним і неофіційним. Офіційним тлумаченням вважається тлумачення договору уклали його державами або міжнародними органами, зазначеними в самому договорі, в тому числі інституційними органами (наприклад, органи системи ООН, міжнародний арбітраж), або створюваними спеціально для цілей договору самим договором (наприклад, Комітет з ліквідації расової дискримінації за Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 р., Комітет з прав людини з Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 р.).

Тлумачення, здійснюване за угодою держав - учасників договору, називається автентичним, воно є обов'язковим для учасників договору, тобто засноване на їх згодою. Автентичне тлумачення може бути втілено в будь-якій формі: спеціальний договір або протокол, обмін нотами, тлумачення термінів у тексті договору.

Тлумачення, здійснюване міжнародними органами, передбаченими в самому договорі, називається міжнародним. Міжнародний суд ООН і низка інших органів уповноважені державами давати обов'язкове для учасників договору тлумачення, якщосамі учасники не досягнуть угоди про сенс того чи іншого міжнародного договору. Можливість міжнародного судового або арбітражного тлумачення може бути передбачена як у двосторонніх, так і в багатосторонніх договорах.

Тлумачення, яке дається юристами, істориками права, журналістами, а також вченими в наукових працях з міжнародного права, є неофіційним і не обов'язково для учасників договору.

У міжнародній практиці часто зустрічається тлумачення міжнародних договорів у односторонніх деклараціях, заявах, які додаються до договору від імені одного з учасників. Держава-учасник в особі її органів, що визначаються внутрішньодержавним правом, може в односторонньому порядку дати своє тлумачення положень договору, яке називається внутрішньодержавним тлумаченням, воно, проте, є обов'язковим лише для тлумачать держави.

У процесі тлумачення міжнародних договорів використовуються спеціальні прийоми. Найбільш часто використовуються граматичне, логічне, систематичне і історичне тлумачення. У результаті тлумачення визначається значення окремих термінів, проводиться зіставлення даного договору з іншими договорами, вивчаються обставини й цілі укладання договору. Якщо міжнародний договір, який потребує тлумачення, складений на кількох мовах, причому кожний з текстів вважається автентичним, то будь-який з них відповідно до Віденської конвенції 1969 р. є справжнім і може використовуватися при тлумаченні.

Основні принципи тлумачення. Під час тлумачення, в якій би формі воно не здійснювалося, необхідно дотримуватися загальні та спеціальні принципи (тобто загальні правила) тлумачення міжнародного договору. Вони повинні відповідати основним принципамміжнародного права. До основних загальним принципам (правилами) тлумачення міжнародного договору відносяться принцип сумлінності; принцип єдності, тобто при тлумаченні договору не слід розривати об'єкт і мета договору; принцип ефективності, тобто надання сили і сенсу тлумачених положенням договору.

Спеціальними принципами тлумачення договору (зокрема, багатомовних договорів) є: максимальне використання різномовних текстів договору при тлумаченні; рівна достовірність текстів договору, автентичність яких встановлена на різних мовах; встановлення єдиного сенсу, закріпленого в текстах на різних мовах.

Тлумачення міжнародного договору не може бути розширювальним або обмежувальним. Воно повинно проводитися в суворій відповідності до його об'єктом і метою, зафіксованими в договірному тексті і становлять зміст договору.

Вирішальне значення при тлумаченні має повний текст договору, що включає всі частини договору, в тому числі преамбулу, і у відповідних випадках - додаток, а також будь-яка угода, що відноситься до договору, яке було схвалене всіма учасниками.

Якщо, на думку держав - учасників договору, застосування основних засобів (текст договору, додаткові угоди, додатки до договору) не може дати задовільних результатів, то в процесі тлумачення договору можливе застосування додаткових коштів (розгляд підготовчих матеріалів, протоколів конференцій, заяв делегацій, судової практики і т. д.).