Організація з безпеки і співпраці в Європі

Рішенням Будапештського наради 1994 Нарада з безпеки і співпраці в Європі було перетворено в Організацію. Рішення були визначені такі цілі організації:

- Рішуче використовувати норми і стандарти для створення області загальної безпеки;

- Забезпечити реалізацію усіх зобов'язань ОБСЄ;

- Служити форумом консультацій, прийняття рішень та співробітництва;

- Посилити превентивну дипломатію;

- Активніше сприяти врегулюванню суперечок і конфліктів та здійснення миротворчих операцій;

- Зміцнювати безпека шляхом контролю за озброєннями і роззброєнням;

- Розвивати діяльність у галузі прав людини;

- Розвивати співробітництво з метою утвердження міцної ринкової економіки.

Була вдосконалена що склалася в рамках НБСЄ система органів. Вищим органом є Нарада глав держав і урядів. Раді міністрів, що складається з міністрів закордонних справ, належить головна роль у прийнятті рішень і в управлінні Організацією. Керівний рада обговорює і формулює політику, вирішує спільні питання бюджету. Він також слугує форумом для обговорення економічних питань. Засідає в Празі сесійно.

Постійна рада - постійно діючий орган політичних консультацій і прийняття рішень. Складається з постійних представників держав-учасників. Знаходиться у Відні. Загальна відповідальність за виконавчу діяльність покладена на діючого голови, якому надає допомогу "трійка" представників. Генеральний секретар - головна адміністративна обличчя. Верховний комісар з національних меншин дає рекомендації та органам Організації державам у своїй галузі. Існує також Бюро демократичних інституцій та прав людини.

ОБСЄ підтримує тісний контакт з Парламентською асамблеєю, заснованої в 1991 р. Парламентська асамблея є самостійним органом, обговорює питання, що відносяться до відання ОБСЄ, і приймає щодо них рекомендації.

Таким чином, ОБСЄ має всі ознаки міжнародної організації, за винятком одного, але дуже істотного. Вона заснована не міжнародно-правовим, а політичною угодою. Це чисто політичне утворення, що не володіє міжнародною правосуб'єктністю. Разом з тим вона має правосуб'єктність по внутрішньому праву учасників. Ще в 1993 р. було прийнято рішення про правоздатності, привілеї і імунітети. Учасники зобов'язалися вжити заходів для того, щоб законодавчі органи надали правоздатність та імунітети установам НБСЄ.

Перетворення Наради до Організації не вніс змін до політичний статус. У Будапештському документі підкреслюється: "Зміни назви НБСЄ на ОБСЄ не змінює нічого ні в природі зобов'язань НБСЄ, ні в статусі НБСЄ та її установ". В обгрунтування такого рішення учасники посилалися на необхідність зберегти гнучкість Організації. Але головне полягало в труднощі ратифікації договору з подібним змістом в парламентах ряду учасників. Загалом, можна сказати, що ОБСЄ є організацією, що знаходиться в процесі становлення.